На что указывает длительное число лейкоцитов в анализе крови пациента? 1)на возникновение малокровия 2)на восполительный процесс в организме 3)на воспалительный процесс в организме 4)на уменьшение способности крови к свертыванию

Правильный ответ : 2) на воспалительный процесс в организме

Відповідь:

Більшість видів веде наземний б життя, але деякі з них перейшли до існування в прісних водоймах і навіть морях (вторинно-водні тварини, як-от: крокодили, морські змії та черепахи). Відомо близько 8 тис. сучасних видів плазунів (в Україні - 21 вид), які поширені на всіх континентах, окрім Антарктиди.

Зрілі яйця плазунів оточені яйцевими і зародковими оболонками. Вони захищають зародок, забезпечують його газообмін та постачають воду. Тому яйця плазунів, на відміну від ікри риб і земноводних, можуть розвиватися на суходолі.

Особливості зовнішньої будови та покривів плазунів. Тіло плазунів поділене на голову, тулуб і хвіст. На відміну від земноводних, вони мають чітко означену шию. Кінцівки розташовані по боках тулуба, внаслідок чого тіло торкається землі - "плазує", звідки й походить назва класу. Але в багатьох видів (наприклад, змій, деяких ящірок) кінцівок немає або вони дуже малі. Пальці плазунів мають кігтики.

Зовнішній шар покривів плазунів, на відміну від земноводних, роговіє. Шкіра суха, майже не має залоз. Вона вкрита роговими лусками, щитками або пластинками - похідними покривного епітелію. Такі покриви захищають тварин від механічних ушкоджень та зайвих втрат вологи, що дуже важливо для існування в посушливих умовах.

Щільний покрив заважає росту плазунів, тому він супроводжується періодичним линянням: тварина росте, поки не зроговів новий покрив.

Особливості внутрішньої будови та процесів життєдіяльності плазунів. Скелет плазунів має подібний до земноводних план будови, але відрізняється низкою особливостей. Так, їхній хребет майже повністю костеніє, диференційованіший і складається з п'яти відділів: шийного, грудного, поперекового, крижового та хвостового.

Шийний відділ утворений кількома хребцями, які забезпечують значну рухливість голови.

Пояснення:

Классификация  тунтры:   повсеместно тундры подразделяются на три подзоны, хотя и с различными ландшафтами при приближении в долготном направлении. растительность арктической тундры — преимущественно травянистая, осоко-пушицевая, с подушкообразными формами полукустарничков и мхами в сырых западинках. растительный покров не сомкнут, кустарников нет, широко развиты глинистые голые «медальоны» с микроскопическими водорослями и бугры мерзлотного пучения. растительность средней, или типичной тундры — преимущественно моховая. вокруг озёр — осоко-пушицевая растительность с небольшой примесью разнотравья и злаков. появляются ползучие полярные ивы и карликовые берёзы, скрытые мхами и лишайниками. растительность южной тундры — кустарниковая; она особенно резко различна в долготном направлении. тайга(  растительный  мир): тайге свойственно отсутствие или слабое развитие подлеска (так как в лесу мало света), а также однообразие травяно-кустарникового яруса и мохового покрова (зелёные мхи). виды кустарников (можжевельник, жимолость, смородина и кустарничков (черника, брусника и др.) и трав (кислица, грушанка) немногочисленны как в евразии, так и в северной америке. на севере европы (финляндия, швеция, норвегия, россия) еловые леса, в северной америке (канада) — еловые леса с примесью лиственницы канадской. для тайги урала характерны светлохвойные леса из сосны обыкновенной. в сибири и на дальнем востоке господствует редкостойная лиственничная тайга с подлеском из кедрового стланика, рододендрона даурского и других растений.                                                 животный  мир. тайге свойственно отсутствие или слабое развитие подлеска (так как в лесу мало света), а также однообразие травяно-кустарникового яруса и мохового покрова (зелёные мхи). виды кустарников (можжевельник, жимолость, смородина и кустарничков (черника, брусника и др.) и трав (кислица, грушанка) немногочисленны как в евразии, так и в северной америке. на севере европы (финляндия, швеция, норвегия, россия) еловые леса, в северной америке (канада) — еловые леса с примесью лиственницы канадской. для тайги урала характерны светлохвойные леса из сосны обыкновенной. в сибири и на дальнем востоке господствует редкостойная лиственничная тайга с подлеском из кедрового стланика, рододендрона даурского и других растений.