10. коралловые полипы относятся к типу а) членистоногие с) иглокожих в) кишечнополостных д) моллюсков е) кишечнодышащих

В)     тип кишечнополостные 

Відомо, що в системі "рослина–середовище"

обидва елементи взаємно впливають один

на одного. Реалізація генетичних програм

відбувається на тлі жорсткого контролю

зовнішнього середовища, яке впливає на

темпи росту, повноту та тривалість проходження етапів онтогенезу, морфологічні,

анатомічні та фізіологічні ознаки, періодичність і рясність плодоношення та інші

прояви життєдіяльності рослини.

У свою чергу сама рослина значною мірою впливає на довкілля, трансформуючи

існуючі та створюючи нові фактори середовища (наприклад, електричні, магнітні та

акустичні поля, продукти життєдіяльності

тощо). Частина простору, в межах якої відбуваються такі зміни, називається фітогенним полем [3], або екологічним полем чи зоною впливу (останні терміни можна зустріти в англомовній літературі) [5–7]. У межах

фітогенного поля рослина певною мірою

здатна оптимізувати або, принаймні, пом’як шити негативний вплив зовнішніх факторів. При достатній щільності рослинного

покриву його вплив може бути настільки

значним, що спричиняє локальну зміну

кліматичних умов, створюючи так званий

фітоклімат [2]. Мікрокліматичні від мінності

полягають у зменшенні контрастності температур, підвищенні вологості повітря, зміні радіаційного та водного балансу, хімічного складу повітря, руху повітряних мас

тощо. Очевидно, що такий значний вплив

складається з "внесків" кожної окремої рослини на цій території. Аналіз літератури з

цього питання засвідчив, що, за винятком

кількох праць, визначення ролі окремих

рослин у формуванні фітоклімату практично залишилося поза увагою дослідни ків [1,

4]. Об’єктами подібних досліджень були зазвичай значні рослинні угруповання. Вза ємозв’язок між окремою рослиною та оточуючим її простором або взагалі не враховували, або визначали опосередковано через

загальний вплив усіх рослин. На нашу думку, вивчення впливу окремої рослини на

довкілля і навпаки дасть змогу глибше пізнати первинні механізми та закономірності

складних зв’язків між рослиною та середовищем.

Метою дослідження було встановити

характер та ступінь зміни режимів освітлення, температури та вологості повітря у

кроновому та підкроновому просторі дерев

найпоширеніших у Правобережному Лісостепу України видів.

Стихийные бедствия угрожают обитателям нашей планеты с начала цивилизации. Где-то в большей мере, в другом месте менее. Стопроцентной безопасности не существует нигде. Природные катастрофы могут приносить колоссальный ущерб, размер которого зависит не только от интенсивности самих катастроф, но и от уровня развития общества и его политического устройства. Статистически вычислено, что в целом на Земле каждый стотысячный человек погибает от природных катастроф. Согласно другому расчету число жертв природных катастроф составляет в последние 100 лет 16 тыс. ежегодно. Кому-то это может показаться много, кому-то мало. Малой эта цифра , покажется тому, кто сравнит ее с числом жертв автокатастроф. • Сообщается, в частности, что автомобильные катастрофы ежегодно уносят около 250 тыс. жизней. Однако природные катастрофы происходят внезапно, совершенно опустошают территорию, уничтожают жилища, имущество, коммуникации, источники питания. За одной сильной катастрофой, словно лавина, следуют другие: голод, инфекции. Бывало, что природные катастрофы приводили к значительным политическим переменам, как например, при образовании государства Бангладеш.