Назовите характерные черты строения млекопитающих.

Млекопитающие —высокоорганизованный класс хордовых животных, насчитывающий около 4,5 тыс. видов. Его представители заселили все среды жизни, включая поверхность суши, почву, морские и пресные водоемы, приземные слои атмосферы. 
Ведя свое происхождение от звероподобных пресмыкающихся верхнего карбона, млекопитающие достигли расцвета в кайнозойскую эру. 

Характерные черты их организации следующие: 
-Органы дыхания —легкие — имеют большую дыхательную поверхность за счет альвеолярного строения. В дыхательных движениях, кроме межреберных мышц, участвует и диафрагма. Интенсивность процессов жизнедеятельности высокая, вырабатывается много тепла, поэтому млекопитающие —теплокровные (гомойотермные) животные (как и птицы) . 
-Органы выделения —тазовые почки. Моча выводится по мочеиспускательному каналу наружу. 
-Головной мозг, как и у всех позвоночных животных, состоит из пяти отделов. Особенно велики размеры больших полушарий переднего мозга, покрытых корой (у многих видов извилистой) , имозжечка. Кора становится высшим отделом центральной нервной системы, координирующим работу других отделов мозга и всего организма. Формы поведения сложные. 
-Органы обоняния, слуха, зрения, вкуса, осязания имеют большую разрешающую что позволяет животным легко ориентироваться в среде обитания. 

-Тело подразделено на голову, шею, туловище, парные передние и задние конечности, хвост. Конечности расположены под туловищем, благодаря чему оно приподнято над землей, что дает возможность животным передвигаться с большой скоростью. 
-Кожа относительно толстая, прочная и эластичная, покрытая волосяным покровам, хорошо удерживающим вырабатываемое организмом тепло. В коже расположены сальные, потовые, млечные и пахучие железы. 
-Мозговой отдел черепа крупнее, чем у пресмыкающихся. Позвоночник состоит из пяти отделов. В шейном отделе всегда семь позвонков. 
-Мускулатура представлена сложной системой дифференцированных мышц. Имеется грудобрюшная мышечная перегородка — диафрагма. Развитая подкожная мускулатура обеспечивает изменение положения волосяного покрова, а также различную лицевую мимику. Виды передвижения разнообразны: ходьба, бег, лазание, прыжки, плавание, полет. 
-Пищеварительная система сильно дифференцирована. Слюна содержит пищеварительные ферменты. Зубы на челюстных костях сидят в лунках и по строению и назначению подразделяются на резцы, клыки и коренные. У растительноядных животных значительно развита слепая кишка. У большинства клоака отсутствует. 
-Сердце четырехкамерное, как и у птиц. Имеется левая дуга аорты. Все органы и ткани тела снабжаются чистой артериальной кровью. Сильно развито губчатое вещество костей, красный костный мозг которого является кроветворным органом.

1)фагоциты
2)кровь
3)АТФ
4)лимфоциты
5)влить физиологический раствор
6)2-5 мин
7)реципиент
8)5-6 литров у подростка 3 литра
9)искусственный активный иммунитет
10)Мечниов
11)Лейкоциты 
12)лейкоциты
13)растворимый белок-фибриоген под действием калиция превращается в нерастворимый фибрин
14)иммунитет
15)гемофилия
16)донор
17)тромб
18)Rh-фактор
19)при поподании антигенов вырабатываются антитела
20)эритроциты
21)Эдвард Дженнер
22)антоцианы
23)оксигемоглобин
24)тромбоциты
25)фагоцитоз
26)минеральные соли
27.органы брюшной полости
28.африка
30.вирус

1.рак річковий річковий рак може і плавати. річковий рак живе в прісній чистій воді річках, струмках і озерах. вночі вони виповзають зі своїх укриттів в пошуках їжі. річкові раки всеїдні. їдять річкові раки і водорості. довгі вусики служать раку органами дотику і нюху. ось чому варений річковий рак завжди буває червоним. 2.хруїц (хрущ) травневий у зовнішньому середовищі травневий жук орієнтується за органів почуттів. ці органи перебувають у нього на голові. у комах вони розвинені краще. у жука є органи дотику, нюху і зору. довгі вусики грають у жука роль органів нюху. переважно за нюху, хрущі відшукують їжу. добре розвинене у хруща та зір. опуклі очі поміщаються у нього з боків голови. як і в раку, очі в хруща складні. кожне око складається приблизно з 8000 окремих очок. у інших комах їх ще більше. 3.окунь річковий очі окуня за своєю будовою дуже схожі з очима інших хребетних, в яких світло через рогівку та кришталик потрапляє на сітківку, де палички (клітини, що відпові за чорно-білий зір) та колбочки (клітини, що відпові за кольоровий зір) обробляють візуальну інформацію та сигнали на нейрони. головна принципова відмінність риб'ячого ока полягає в тому, що для фокусування на предметі риби не змінюють кривизну кришталика, а наближають або віддаляють його від рогівки. структура сітківки варіює для риб залежно від місця їхнього мешкання: у глибоководних видів очі пристосовані для сприйняття світла переважно червоної частини спектру (завдякі максимальній для видимого світла довжині хвилі воно найменше віддзеркалюється товщею води), а риби, що живуть на мілководді, сприймають ширший спектр. оловними механорецепторами риб є вухо, що функціонують як орган слуху та рівноваги, та органи бічної лінії. внутрішнє вухо пластинозябрових (акул та скатів) та костистих риб складається з трьох напівкруглих каналів, розташованих в трьох взаємно-перпендикулярних площинах, та трьох камер, кожна з яких вміщує отоліт (камінець, що складається з карбонату кальцію), який тисне на відростки чутливих волосоподібних клітин, які в свою чергу сигнали до нейронів. дві з трьох камер, саккула (sacculus) та лагена (lagena), функціонують як орган слуху. вібрації з оточуючого середовища призводять до зміщення отолітів, рух яких волосовидні клітини перетворююь на сигнали, що сприймаються мозком риби як звук. деякі види риб (наприклад, срібний карась та різні види сомів) мають комплекс кісточок, які називаються вебберів апарат і з'єднують вухо з плавальним міхуром. завдякі цій адаптації зовнішні вібрації посилюються плавальним міхуром, як резонатором. отоліт в третій камері, утрікулі (utriculus), забезпечує рибі орієнтацію в просторі. коли цей порівняно важкий отоліт зміщується, оточуючі його чутливі волосовидні клітини генерують сигнали, що інтерпретуются як індикатор зміни положення тіла. сенсорні волоскові клітини в напівкруглих каналах дозволяють рибам відчувати швидкість власного руху. замість отоліту, в цих каналах міститься гель. коли рідина, що називається ендолімфою, зміщується в цих напівкруглих каналах завдяки зміні прискорення риби в процесі руху, ендолімфа завдає тиск на гель, і це стимулює волосоподібні клітини. три напівкруглих канали кожного з органів слуху розташовані під такими кутами, щоб відчувати вертикальне, бокове та осьове зміщення.