Вчём выражается строения цветка и его функции? , на чём основано положения о целостности живого организма?

Квітка скл. з віночка,чашечки ,квітколожа,квітконіжки ,тичинок,маточок,але не всіх рослин є кожен орган квітки 
1) квітконіжка - безлиста частина стебла під квіткою; у деяких рослин (подорожника, вербени) квітконіжка не розвинута, такі квітки називаються сидячими;2) квітколоже - укорочена розширена вісь квітки, на якій розташовані її частини: чашолистки, пелюстки, тичинки, маточки; форма квітколожа може бути видовженою, опуклою, плоскою, вгнутою;
1) чашолистки - невеликі зелені листочки (містять хлорофіл, тому в них відбувається фотосинтез); сукупність чашолистків утворює чашечку; у деяких рослин (тюльпани, анемони) чашолистки стають пелюсткоподібними і виконують функції пелюсток;
2) пелюстки - листочки яскраво забарвлені або білі; розрізняють нижню вузьку частину - нігтик і верхню розширену частину - пластинку; сукупність пелюсток утворює віночок;
3) тичинка - чоловічий генеративний орган квітки, що являє собою видозмінений листок - мікроспорофіл , на якому розвиваються мікроспорангії ; тичинка складається із стерильної частини - тичинкової нитки і фертильної , здатної до розмноження, - пиляка; пиляк складається з пилкових мішків, з' єднаних в' язальцем; пилковий мішок складається з одного або кількох гнізд - мікроспорангіїв, у порожнині яких розвивається значна кількість пилку - мікроспор; сукупність тичинок утворює андроцей 
4) маточка - жіночий генеративний орган квітки, який складається з видозміненого плодолистка - мегаспорофіла з розташованими на ньому насінними зачатками; складається із нижньої розширеної частини - зав 'язі, видовженої та звуженої - стовпчика, верхівкової сплощеної - приймочки; сукупність плодолистків називається гінецеєм ).Сукупність чашолистиків і пелюсток у квітці, називається оцвітиною. Оцвітина виконує захисну функцію та сприяє запиленню. Більшість квіток (слива, вишня, троянда, горох) мають у квітці і чашечку, і віночок. Разом вони утворюють подвійну оцвітину.Проста оцвітина складається з однакових за забарвленням листочків. Проста оцвітина, що має зелене забарвлення (кропива, коноплі), називається чашечкоподібною, а оцвітина, забарвлена в інші кольори (проліски, тюльпан, конвалія), - віночкоподібною. Квітки без оцвітини називаються голими (верба, ясен).Функції квітки: утворює і містить: тичинки з пилковими зернами та плодолистки (маточки) з насінними зачатками;o приваблює запилювачів (комах);o сприяє запиленню - процесу перенесення пилку з тичинок на маточки;o здійснює запліднення - процес злиття статевих клітин (гамет) - сперміїв із яйцеклітинами; формує насінину і плід.

Нервова регуляція

Основні поняття й ключові терміни: НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ. Збудження. Гальмування. НЕРВОВА ТКАНИНА. Нейрон. Нейроглія. РЕФЛЕКС. Рефлекторна дуга.

Пригадайте! Що таке нервова регуляція у тварин?

Як ви думаєте?

Перші наукові відомості про «тваринну електрику» були отримані в 1791 році Л. Гальвані. Основи ж науки електрофізіології були закладені в середині XIX століття німецьким фізіологом Емілем Дюбуа-Реймоном (1818-1896), який установив зв’язок між електричним струмом і нервовим імпульсом. Як ви думаєте, у чому полягає дивовижність електричних явищ у нервовій системі?

ЗМІСТ

Як відбувається нервова регуляція людини?

НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ - це регуляція діяльності організму за до нервових імпульсів, що здійснюють швидкий, конкретний і короткочасний вплив на органи. Інформація із середовища сприймається рецепторами нашого тіла, перетворюється в імпульси й передається нервовими шляхами до нервових центрів. Центральні відділи цю інформацію аналізують і формують відповідь на подразнення. Команда надходить до робочих органів у вигляді збуджувальних або гальмівних впливів. Збудження - активний нервовий процес, властивістю якого є здатність поширюватися нервовими волокнами у вигляді нервових імпульсів. А сам нервовий імпульс - це окрема хвиля збудження, що виникає в нейронах. Виникнення й поширення нервових імпульсів є дуже складним електричним явищем, у якому беруть участь катіони й аніони клітинних мембран і цитоплазми. Швидкість

поширення нервових імпульсів у різних нейронах коливається від 0,5 м/с до 120 м/с, тому ми реагуємо на різні подразники майже миттєво. Процес збудження тісно пов’язаний з гальмуванням. Гальмування - активний нервовий процес, який призводить до зменшення чи припинення збудження в певній ділянці нервової тканини. На відміну від збудження, процес гальмування відбувається всередині або між клітинами й не поширюється по нервових шляхах. У стані гальмування нейрони відновлюють свої ресурси.

2.Рефлекторна дуга - шлях, по якому проходить нервовий імпульс під час здійснення рефлексу. У рефлекторній дузі виділяють 5 частин: рецепторну (1) - нервове закінчення чутливого нейрона, що сприймає подразнення; чутливу (2) - доцентрове нервове волокно чутливого нейрона, що передає збудження в ЦНС; центральну (3) - ділянка ЦНС, де відбувається поєднання чутливого нейрона з руховим за участю вставних нейронів; рухову (4) - відцентрове нервове волокно рухового нейрона, що несе сигнали до робочих органів; 5) ефекторну -нервове закінчення рухового нейрона, що передає нервовий імпульс до робочого органа. Найпростіша рефлекторна дуга складається з двох нейронів: чутливого й рухового. За до двонейронних дуг здійснюються сухожильні рефлекси (колінний рефлекс, п’ятковий рефлекс). Складна рефлекторна дуга, окрім чутливого й рухового нейронів, включає в себе ще один або кілька вставних нейронів.

Отже, рефлекторний принцип нервової регуляції полягає в тому, що будь-яка реакція, будь-який вид діяльності людини є рефлексами, які здійснюються на основі рефлекторних дуг.