Напиши, какие заповеди наших предков о кормилице-земле ты выполняешь ? ? , надо.

1) Без хозяина земля - круглая сирота. 2) Земелька черная, а хлебец белый родит. 3) Земля не уродит - никто не наградит. 4) Земля - тарелка: что положишь, то и возьмешь. 5) Земля хоть и кормит, но и сама есть просит. 6) Какова земля, таков и хлеб. 7)Кто землю лелеет, того и земля жалеет. 8)Без назема-батюшки нет хлеба от земли-матушки. 9) В землю не положишь, из земли не возьмешь. 10) Возвращай земле долг - будет толк. 11) Не земля плоха, а сеятель плох. 12) Добрая земля - полная мошна; худая земля - пустая мошна. 13) Землю пахать - не в бабки играть

"Плач" деревьев (плач растений) — это явление при котором у деревьев начинает вытекать сок (происходит это весной, а иногда даже летом).

Объяснение:

В чём выражается? "Плач" деревьев выражается в вытикание сока из повреждённого места растения (сломать веточку, пробить дырочку в коре, срубить полностью дерево (тогда сок выделяться будет даже из пня)). Сок — это "сладкая вода", которая образуется зимой, ведь растения накапливают в себе углеводы, к тому же зимой вода в растениях будто "застывает", а к весне начинает довольно быстро перемещаться из-за чего возникает такая реакция.

Для чего это нужно? Ну, начнём с того, что без повреждения, дерево "плакать" не будет, поэтому просто так вытекающую жидкость мы не увидим. Готовясь к зиме, корень впитывает воду полезные вещества, которые весной будет перемещать по дереву (летом это происходит из-за повышенной влажности, но в отличии от весны это происходит не всегда (весной каждый год, летом не каждый (как повезёт))). Когда приходит весна, становится тепло, появляются почки и на выживание растения повышается, оно начинает перемещать запасённую жидкость и полезные "ресурсы" и делает это быстрее чем зимой. Соответственно, нужно это для восстановления после зимы и развития почек.

1)Термін «біологія» вперше вжив 1797 р. німецький професор анатомії Теодор Руз (1771–1803), пізніше 1800 р. термін застосував професор Дерптського університету Фрідріх Бурдах (1776–1847), а 1802 р. — Жан Батист Ламарк (1744–1829) Лудольф Тревіранус (1779–1864)

2)біологічними

3)Молекулярна біологія — наука, що вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів — нуклеїнових кислот і білків та їх надмолекулярних структур. Морфологія — наука, що вивчає форму та структуру організму.

4)Цитологія — розділ біології, що вивчає живі клітини, їхні органоїди, будову, функціонування, процеси клітинного розмноження, старіння та смерті.

5)Науки, що ведуть дослідження на цьому рівні

Генетика популяцій

Теорія еволюції

Екологія

6)Науки, що ведуть дослідження на цьому рівні

Біохімія

Біофізика

Молекулярна біологія

Молекулярна генетика

7)Історичний метод — метод дослідження, заснований на вивченні виникнення, формування та розвитку об'єктів у хронологічній послідовності.

8)На відміну від методу , експериментальний метод передбачає навмисне втручання експериментатора у природу, що дозволяє встановити наслідки від впливу тих, чи інших факторів на об'єкт дослідження. Метод може застосовуватись як у природних умовах, так і лабораторних.

9)моніторинг–система постійного за явищами і процесами, що проходять в навколишньому середовищі і суспільстві, результати якого служать для обґрунтування управлінських рішень по забезпеченню безпеки людей та об'єктів економіки.

10)Статистичне моделювання— це спрощений, математично-формалізований іб апроксимації якого-небудь випадкового явища чи процесу. Об'єктом моделювання виступає статистична сукупність, в якій реалізується закономірність. При наявності даних, отриманих з , можна обчислити статистичні відношення між величинами, використовуючи регресійний аналіз або інші статистичні методи.

11). Факт.

2. Наукові поняття.

3. Наукова проблема.

4. Наукова ідея.

5. Закон.

6. Гіпотеза.

7. Теорія.

Результатом наукового пізнання є знання, до форм якого належать факти, поняття, наукові проблеми, наукові ідеї, гіпотези, закони і теорії.

Объяснение:

вроде все ответы