Вчем заключается разница между клетками находящимися в интерфазе и молодыми клетками, которые недавно вышли из деления

они меньше размером, маленькие вакуоли (несколько), мало органоидов. в конце интерфазы, когда клетки готовы к делению и   у них двойной набор хромосом

ответ

Объяснение:

Выдели́тельная, или экскрето́рная система в биологии — совокупность органов, выводящих из организма избыток воды, продукты обмена веществ, соли, а также ядовитые вещества, попавшие в организм или образовавшиеся в нём.

У протистов легкорастворимые экскреты выводятся в окружающую среду путём диффузии или с сократительных вакуолей, выполняющих функцию осморегуляции. Отделение от цитоплазмы выделяемой жидкости происходит в спонгиоме — сложной системе мембранных пузырьков или каналов.

У ряда низших многоклеточных продукты обмена диффундируют через поверхность тела и стенки полостей, связанных с окружающей средой. Кроме того, в клетках пресноводных губок и гидр присутствуют вакуоли, которые участвуют в накоплении и выведении экскретов.

У большинства многоклеточных есть специальные органы выделения — протонефридии, метанефридии, целомодукты, нефромиксии, почки, — которые обеспечивают выведение из организма вредных продуктов обмена веществ.

К органам выделения относят также т. н. «почки накопления» — клетки или ткани, которые накапливают вредные вещества, обычно переводя их в нерастворимую форму.

В функции выделения могут участвовать также отдельные клетки (например, фагоциты), которые покидать организм, и органы других систем (лёгкие, кожа и т. п.).

Гельмі́нти (від дав.-гр. ἕλμινθος — паразитний черв / черв'як, глист, хробак; по-простому — глисти) — загальна назва паразитичних черв'яків, що паразитують в організмі тварин (царство Animalia), людини (наприклад, у кишечнику або порожнині тіла, чи в інших тканинах) і спричинюють гельмінтози (англ. helminthiasis). Немає такого органу у людини і у будь-якої тварини, в якому не оселялися б ті чи інші гельмінти. Вивченням гельмінтів займається гельмінтологія, проблемами зараження гельмінтами людей, хворобами, які вони спричинюють, займається медична паразитологія.

Ще в давнину люди виявляли в організмі домашніх тварин різних розмірів хробаків (черв'яків), помічали їх і у людини. У давньоєгипетському джерелі — папірусі Еберса є перші відомості про хворобу, яку, як нині відомо, спричинюють шистосоми. Перші наукові описи деяких паразитичних черв'яків (глистів) зробив Гіппократ (гострик, аскарида, ехінокок), який ввів до медичного ужитку терміни «гельмінт» і «гельмінтоз».

В українській медичній термінології та її літературних джерелах існують іноді декілька назв певних гельмінтів, зокрема, для Opisthorchis felineus — котячі двовустеці / двороти / сисуни / двоустки. Тому при невизначеності назви доцільно використовувати міжнародну латинську назву гельмінта.