Срешением: ) генотип высокорослого растения гороха с пурпурными цветками, если высокорослость(а) доминирует над карликовостью(а), пурпурная окраска цветка(b)- над белой(b): а)aabb б)aabb в)aabb г)aabb

т.к высокорослость - а, а пурпурная окраска цветка b, то ответ б) т.к если а и b доминируют, то   aabb- высокорослость и белый цвет окраски, aabb- низкорослость с белой окраской, aabb- карликовость и пурпурная окраска, поэтому подходит только б.

Бактерії  поширені повсюдно: в повітрі, у воді, в грунті, в живих організмах. бактерії були виявлені навіть на дні океану на глибині декількох кілометрів, в термальних джерелах, температура води яких досягає 90 градусів, в нафтоносних пластах, тобто вони здатні існувати в таких умовах, де інші живі організми не зустрічаються взагалі. завдяки  життєдіяльності  грунтових бактерій спільно з іншими організмами -  рослинами,  грибами  - забезпечується родючість грунту. в 1 грамі чорнозему міститься близько 10 мільярдів бактерій. вони органічні речовини, що залишилися від мертвих тварин і рослин, які потрапляють в грунт. завдяки цьому, утворюються неорганічні речовини, які пізніше можуть вживати інші організми, у тому числі рослини, а також виділяється вуглекислий газ, необхідний рослинам для фотосинтезу. велика кількість перегною утворюється бактеріями при удобренні грунту гнієм, при культивуванні багаторічних і однорічних трав'янистих рослин, у яких відмирають численне коріння. при наявності кисню в грунті бактерії за короткий період часу перетворюють перегній у мінеральні речовини для  живлення рослин, у тому числі культурних.з метою забезпечити кращі умови для життєдіяльності корисних грунтових бактерій в сільському господарстві проводять обробку і удобрюють грунт. завдяки розпушуванню верхнього шару грунту, зберігається волога, і відбувається збагачення грунту повітрям, що необхідно як для життя культурних рослин, так і для грунтових бактерій. також внесення гною живить не тільки культурні рослини, а й бактерії. ціанобактерії та деякі бактерії грунту здатні засвоювати азот повітря і перетворювати його в доступну для вживання рослинами форму.  бульбочкові бактерії  є однією з таких груп бактерій. вони оселяються на коренях бобових і деяких інших рослин (обліпихи, шовковиці). бульбочкові бактерії здатні засвоювати азот з повітря і продукувати органічні азотовмісні речовини, збагачуючи ними грунт.засвоюючи органічні речовини, бактерії забезпечують очищення водойм. але також вони можуть провокувати зворотний процес - «цвітіння води». ціанобактерії, зелені та пурпурові сірчані бактерії разом із рослинами формують запаси органічних речовин у природі, утворюючи їх з неорганічних сполук. а ціанобактерії ще й виділяють в атмосферу вільний кисень, яким дихають всі живі істоти. формування покладів природного газу і нафти також відбувалося за участю певних видів бактерій. життя на землі неможливе без життєдіяльності бактерій, так як вони беруть участь у кругообігу речовин у природі, здійснюючи хімічні перетворення, не доступні ні тваринам, ні рослинам.

Схема разделения структур в соответствии с была разработана габерландтом и швенденером на рубеже xix-xx веков. растительные ткани представляют собой группы элементов, имеющих одинаковое происхождение, однородный состав и выполняющие одну . классификация структур проводится по разным критериям. например, к растительным тканям относятся: основные. проводящие. меристемы (образовательные). покровные. выделительные. механические. если растительные ткани состоят из клеток, более-менее одинаковой структурой и , то их называют простыми. если элементы неодинаковы, то всю систему именуют комплексной, либо сложной. типы растительной ткани той или иной категории разделяются, в свою очередь, на группы. к примеру, образовательные структуры включают в себя: верхушечные. боковые – вторичные (феллоген, камбий) и первичные (перицикл, прокамбий). раневые. вставочные. типы растительной ткани основного вида включают в себя запасающую и ассимиляционную паренхиму. проводящими структурами считают флоэму (луб) и ксилему (древесину).  покровные (пограничные) растительные ткани: наружные: вторичные (перидерма), первичные (эпидерма), третичные (ритидом, или корка); веламен, ризодерма. внутренние: экзо- и эндодерма, обкладочные клетки от проводящих пучков листьев. механические структуры (скелетные, опорные) разделены на склеренхиму (склереиды, волокна), колленхиму. и последней группой являются выделительные (секреторные) ткани растительного организма.