Популяцию образуют: 1. берёзы в одном лесу 2. маргаритки на одном газоне 3. кусты жасмина на одном приусадебном участке 4. все виды берёз

1, 2 и 3, все кроме 4

Краткая информация о белке обыкновенной: все белки достаточно ловкие и быстрые. будучи млекопитающей и грызуном, она вмещает в себя более 45 видов подобных зверьков из всего многообразия семейства беличьих. этот род белок живет в россии, америке (север и юг), европе и в умеренных широтах азии. конституция и жизнь белки в разных условиях: белка обыкновенная среднего размера, немного приземистая и имеет треугольновидный корпус, стройная и вытянутая. имеет хорошо развитую мускулатуру, сродни той, что имеют собаки примерно такой же конституции. длина хвоста, тела и вес одинаковы у особей мужского и женского пола. если сравнить продолжительность жизни на воле и в неволе, то во втором случае белка обыкновенная живет дольше: 10—12  лет. самостоятельная и свободная жизнь в природе недолгая: 3—4года.

Папоротеподі́бні (поліподіофіти) або просто папороті (Filicopsida або Pteridophyta) — група судинних рослин, належить до групи Moniliformopses. Здебільшого це багаторічні (рідше однорічні) трави, інколи дерева із самостійним гаплоїдним та диплоїдним поколіннями з переважанням у циклі розвитку спорофіту[1].

Папороті з'явилися на Землі близько 300 млн років тому, протягом кам'яновугільного періоду (карбону) палеозойської ери. Вони були справжніми гігантами і формували рослинний покрив нашої планети. Папороті утворювали цілі ліси. Зараз деревовидних папоротей на Землі залишилося мало. Сучасні папороті набагато менші за розмірами від тих, котрі існували у попередні геологічні періоди.

Беруть участь у формуванні травянистого покриву. З XIX століття папороті популярні як кімнатні рослини. Представники папоротеподі́бних: орляк, щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія плаваюча, диксонія, марсилія, багатоніжка, маратія, платицеріум, азола, адіантум венерин волос.