Как взаимосвязаны процессы дыхания и фотосинтеза в организме растений ?

в процессе фотосинтеза растение преобразуют солнечную энергию, воду и углекислый газ в органические соединения. В этом процессе,как побочный эффект, выделяется кислород. В ночное время, растение дышит, то есть поглощает кислород!

1. белое вещество головного мозга состоит из большого числа нервных волокон, которые заполняют пространство межу мозговой корой и базальными ядрами. они распространяются в различных направлениях и образуют проводящие пути больших полушарий серое вещество мозга состоит из клеток и волокон в отличие от белого, состоящего из волокон. серое вещество лежит в центральной части в спинном мозге и в периферической в большей части головного. 2.наружная поверхность больших полушарий образована серым веществом – корой, под которой находится белое вещество. в толще белого вещества расположены подкорковые ядра. поверхность полушарий складчатая. борозды (углубления) и извилины (складки) увеличивают поверхность коры в среднем до 2000–2500 см2. больше 2/3 коры скрыто в бороздах. в коре больших полушарий различают несколько слоев и насчитывают около 14 млрд. нейронов. 3. поверхность большого мозга образована корой, которая состоит из серого вещества. там находятся тела нейронов. они располагаются столбиками, образуя несколько слоев. под корой находится белое вещество. в глубине полушарий среди белого вещества располагаются скопления серого вещества — подкорковые ядра. нейроны больших полушарий отвечают за восприятие поступающей в мозг информации от органов чувств, сложными формами поведения, участвуют в процессах памяти, мыслительной и речевой деятельности человека. белое вещество состоит из массы нервных волокон, которые связывают нейроны коры между собой и с нижележащими отделами мозга.

які особливості будови скелета ссавців? скелет ссавців загалом нагадує скелет плазунів, однак має і низку відмінностей. збільшилися розміри мозкової частини черепа, що пов'язано зі збільшенням розмірів головного мозку. крім того, ссавці мають масивні щелепи. вони гризуть та пережовують їжу за зубів, які містяться у спеціальних лунках щелеп. у цих тварин розвивається кісткове піднебіння, яке додатково зміцнює стінки ротової та носової порож­нин і відокремлює носову порожнину від ротової.

хребет поділений на шийний, грудний, попереко­вий, крижовий та хвостовий відділи. шийний відділ хребта майже всіх ссавців утворений сімома хребця­ми (винятком є лише деякі тропічні види, як-от лінивці, що мають 6-10 хребців). якою б не була дов­жина шиї - довгою, як у жирафа, або майже невираженою, як у крота чи дельфіна, - кількість шийних хребців у цих видів тварин однакова, різна тільки їхня довжина. до хребців грудного відділу приєднані ребра, які разом з грудиною утворюють грудну клітку. хребці поперекового відділу масивні й на відміну від плазунів мають лише зачатки ребер. хребці крижового відділу зростаються між собою. до крижів приростають кістки таза. довжина хвостового відділу залежить від кількості хребців, які входять до його складу (від трьох до кількох десятків).

скелет кінцівок та їхніх поясів нагадує скелет інших наземних хребетних. у поясі перед­ніх кінцівок більшості ссавців нерозвинені воронячі кістки приростають до лопаток. ключиці добре розви­нені у тих тварин, чиї передні кінцівки здатні до різноманітних і складних рухів (наприклад, у мавп). ключиці слабко розвинені або їх взагалі немає у тва­рин, передні кінцівки яких рухаються лише в одній площині, паралельній поздовжній осі тіла (наприклад, у копитних, здатних до швидкого бігу).

через те що ссавці живуть у різноманітних умовах, їхні кінцівки можуть бути видозмінені. так, у водя­них ссавців (ластоногі, китоподібні) передні кінцівки, як вам уже відомо, перетворилися на ласти, у ру­кокрилих - на крила. у тварин, здатних до швидкого бігу (вовчі, котячі, парнокопитні, непарнокопитні), кістки кисті та стопи розташовані більш-менш вертикально. тому вони під час руху спираються лише на пальці.

що собою становить мускулатура ссавців? муску­латура ссавців добре розвинена і диференційована. особливий куполоподібний м'яз - діафрагма - ділить порожнину тіла на дві частини: грудну (в ній розта­шовані серце та легені) та черевну (в ній міститься кишечник, травні залози, нирки тощо). добре розвинені м'язи спини, кінцівок та їхніх поясів, а також жуйні м’язи.