Прозрачная пердняя часть белочной оболочки

Общее в строении корневого волоска и корневого чехлика:

И корневой волосок, и корневой волосок образованы покровной тканью.

Клетки живые

Клетка содержит цитоплазму, ядро, вакуоль.

Нет хлоропластов

Клетки недолговечны

Образуют слизь

Разница в строении корневого волоска и корневого чехлика:

Клетки корневого волоска вытянутые

Корневой волосок замещается пробкой, а клеки чехлика отмирают

Клетки чехлика постоянно делятся, а корневой волосок нет

В корневом волоске большая вакуоль, в чехлике она мельче

Чехик защищает клетки корня при продвижении корня в земле и обеспечивае продвижение корня в почве

Корневой волосок при для всасывания воды и минеральных веществ, увеличивает поверхность корня, которая всасывает минеральные вещества и воду, служит опорой при продвижении корня в почве

Якщо я вас зрозумiв, то ось:

  Перлина — тверде округле утворення арагоніту біогенного походження, що виникає всередині мушлі (черепашки) деяких двостулкових молюсків унаслідок подразнення їх мантії яким-небудь стороннім об'єктом — переважно піщинкою чи паразитом. Перлина таким чином ізолює об'єкт від тіла молюска.

   Цінуються як дорогоцінний камінь і використовуються для виготовлення ювелірних виробів. Перли можуть утворюватися як у морських, так і прісноводних молюсків. У морській воді перлина зростає повільніше і розміру потрібного для промислового збору досягає через 3—5 років. Морські молюски, на відміну від річкових, можуть виростити тільки одну перлину, в той час як у прісноводних молюсків одночасно може вирости більше 3-х перлин в одній мушлі.

   Видобуток перлів може відбуватися як пошуком їх у молюсків у природному середовищі, так і цілеспрямованим вирощенням на спеціальних фермах шляхом поміщення в мантію молюсків сторонніх об'єктів. З середини XX століття перли добуваються переважно саме на фермах.

  Перли складаються з концентрично розташованих кристалів карбонату кальцію (CaCO3), що зумовлює заломлення та відбиття світла всередині них. Оскільки кристали розташовані шарами, вони набувають іризації. Що тонші шари і що їх більше — то гарнішою виглядає перлина, коли на неї падає світло. Між собою кристали скріплюються білком конхіоліном, утворюючи разом перламутр. Карбонат кальцію складає 82-92 %, конхіолін — 4-13 %, решту складає вода. Кількість шарів — близько 20-и, формування перлини може тривати до 30-и років.

   Перли зазвичай мають вигляд перламутрових зерен кулястої форми. Розміри перлів — від мікроскопічних до величини голубиного яйця. Що більша перлина, то менш правильна її форма; великі перли часто мають випуклості. Колір білий, рожевий, жовтуватий, іноді — чорний, що зумовлено часткою конхіоліну. Зрідка перлини мають металічний дзеркальний блиск. Оскільки вони більшою мірою складаються з карбонату кальцію, то дуже вразливі до дії кислот, розкладаючись на ацетат кальцію та вуглекислий газ.