Втеле некоторых каралов живут одноклеточные водоросли . каралы эти не живут глубже 50м. почему?

Потому что эти одноклеточные водоросли на глубине больше 50 м погибают

Не все так как кораллы достигают рост до 25 см они могут если бы Фабии(кораллы) были не 50 метров глубиной они бы просто испарились так как им нужен кислород на глубине 50 метров его в 100 раз больше но если бы они жили на 10'5 метров глубины они бы без кислорода засохли и испарились.

Пташки Молоді самці птахів із ряду горобцеподібних починають співати відразу після народження. Але щоб почали лунати справжні голоси птахів, повинен відбутися повний розвиток органів співу та м'язів, що керують ними, а це потребує деякого часу. Молоді самці зазвичай уважно слухають спрощену пісню батьків (так звану „зиЬзопд") і вивчають спочатку цю „версію". Навесні вони самі починають співати і постійно вдосконалюють пісню, слухаючи і повторюючи голоси інших самців. Але „майстрами" в цій справі птахи стають здебільшого вже тільки наступного року.

Самець зяблика, вирощений окремо від інших птахів свого виду, і який ніколи не чув їхніх голосів, теж пробує співати, але його спів не схожий на типовий спів зяблика. У загальному, пісні всіх зябликів трохи відрізняються між собою в залежності від того, де живуть птахи. Ці відмінності зберігаються, оскільки молоді самці переймають від батьків типову пісню з елементами місцевого „діалекту". Такого ж співу навчаються й інші види птахів. Пташеня, вирощене названими батьками, вивчить типову для їхнього виду пісню, і не пробуватиме співати так, як інші особини його власного виду, включаючи і батьків. Австралійський лірохвіст, слухаючи спів інших видів птахів, складає з фрагментів чужих мелодій власну пісню. Він мешкає в непрохідних чагарниках і потребує багатого репертуару, щоб привернути увагу самки. Те саме ігається і в інших видів. Наприклад, у піснях чорних дроздів та великих синиць з'являються мотиви птахів, що гніздуються поблизу, й інші звуки, які вони чують навколо, наприклад, навіть свисток паровоза. Пташенята всіх співочих птахів постійно прислухаються і намагаються наслідувати звукам, які їх оточують.

Пташенята повинні навчитися тим самим важливим речам, як і всі тварини: відрізняти придатну для них їжу від непридатної, друзів від ворогів, батьків від інших представників виду, важливу інформацію від неважливої. Поступово вони вчаться також пристосовуватися до змін місця існування.

Механізм раннього навчання, або імпринтінгу (відображення) відкрив й описав австрійський лікар, автор етології Конрад Лоренц. Етологія -це напрямок зоопсихології, що вивчає поведінку тварин у природних умовах. Раннє навчання діє в перші години після народження й зам'ятовується на все життя.

Каченята вчаться впізнавати голос матері, ще знаходячись в яйці. її крякання для пташенят, які щойно вилупилися, - сигал, що виділяє батьків. Мати -перша, кого бачить каченя, вилупившись з яйця. Цей образ відбивається у нього в пам'яті і залишається в ній на все життя, як символ самки. Гусенята запам'ятовують не звуки, а рухи. Тому символом матері для них можуть бути інші види тварин, людина і навіть предмет, якщо це буде перший великий рухомий об'єкт, який вони побачать після вилуплення. Імпринтінг допомагає пташенятам запам'ятати образ матері як захисниці і джерела корму.

Объяснение:

Если не правильно прости ок

Обычная дождевая вода имеет слабокислую реакцию из-за присутствия в воздухе диоксида углерода. «Кислотным дождем» называют осадки, кислотность которых превышает природный уровень. Механизм образования кислотных дождей заключается в реакции оксидов серы и азота, поступающих в атмосферу, как при естественных процессах, так и в результате деятельности человека, с атмосферной влагой. Результатом таких реакций являются слабые растворы серной и азотной кислот. Вред кислотных дождей заключается в том, что они приводят к повышению кислотности водоемов, что приводит к гибели обитающих в них организмов, а также попаданию в воду из почвы таких металлов, как кадмий, ртуть и свинец. Кроме того, из-за кислотных осадков погибают деревья, почвы становятся менее плодородными, разрушаются постройки и металлоконструкции. Загрязнения, являющиеся причиной кислотного дождя, вредят и здоровью человека. Взаимодействуя в атмосфере, эти газы формируют микрочастицы сульфатов и нитратов, которые попадают глубоко в легкие человека при вдыхании и приводят к возникновению и обострению сердечных и легочных заболеваний.