Почему тело мухи покрыто жесткими волосками

Епітеліальна тканина, або епітелій, майже не містить міжклітинної речовини і складається з шарів клітин, які щільно прилягають одна до одної. Саме тому з епітелію утворені покриви багатоклітинних тварин. Клітини зовнішнього епітеліального шару можуть виділяти слиз (як у червів, риб), щільну речовину хітин (як у раків, комах). До складу по­кривного епітелію можуть входити кілька шарів клітин, що омертвіли й ороговіли (як у змій, горобців, бегемотів, людини). Зрозуміло, що тка­нина з такими властивостями є надійним захистом організму.

Але з епітелію складаються не тільки покриви — з нього утворені внутрішні поверхні органів. Будова клітин таких епітеліальних тка­нин залежить від функції органа . Так, клітини епітелію порожнини носа багатьох ссавців, наприклад кота, собаки, людини, оснащені безліччю війок, що затримують пилинки, які разом із повіт­рям потрапляють до носа. Клітини епітелію, що ви­стилає внутрішню поверхню кишечнику, мають вирости — ворсинки. Вони збільшують площу, через яку відбувається транспорт поживних речовин до клітин.

М'язова тканина (мал.) забезпечує різні види рухів тварини, її клітини мають подовжену форму, вони здатні скорочуватися, зменшу­ючи довжину і потовщуючись. Ця робота вимагає великих витрат енергії, тому в клітинах м'язової тканини міститься багато мітохондрій.

Нервова тканина складається з нейронів — клітин із безліччю від­ростків (мал.). Завдяки нейронам організм може сприймати впливи навколишнього середовища і зміни власного стану й реагувати на них. Сигналом, який виникає в нейроні у відповідь на дію середовища, є слаб­кий електричний струм. Він розповсюджується ланцюгом нейронів, з'єднаних між собою відростками

ответ:

карпеченко георгий дмитриевич (1899-1941), российский цитогенетик, профессор. доказал возможность преодоления бесплодия отдаленных гибридов путем амфидиплоидии, получил плодовитый межродовой редечно-капустный гибрид.  

одним из основных методов преодоления стерильности отдаленных гибридов является использование полиплоидии. веретено деления разрушают специальными веществами (например, колхицином) , в результате удвоившиеся хромосомы остаются в одной клетке. гомологичные хромосомы каждой родительской особи кратности набора конъюгируют между собой, и нормальное течение мейоза восстанавливается.  

впервые успешно преодолеть бесплодие отдаленных гибридов посредством полиплоидии удалось генетику г. д. карпеченко в 1924 г. он получил межродовый гибрид капусты и редьки. у обоих этих видов содержится по 9 хромосом в гаплоидном наборе. гибрид (амфигаплоид — ? греч. amphi вокруг, с обеих сторон) имеет 18 хромосом и бесплоден: 9 капустных и 9 редечных хромосом не конъюгируют в мейозе. в амфидиплоидном гибриде (18 хромосом капусты и 18 хромосом редьки) капустные хромосомы конъюгируют с капустными, а редечные — с редечными, и гибрид благополучно плодоносит. гибрид напоминает и капусту и редьку. его стручки состоят из двух состыкованных стручков, один из которых похож на капустный, а другой — на редечный. [ссылка заблокирована по решению администрации проекта]основные методы селекции растений: в 1924 году советский ученый г. д. карпеченко получил плодовитый межродовой гибрид. он скрестил редьку (2n = 18 редечных хромосом) и капусту (2n = 18 капустных хромосом) . у гибрида 2n = 18 хромосом: 9 редечных и 9 капустных, но он стерилен, не образует семян. с колхицина г. д. карпеченко получил полиплоид, содержащий 36 хромосом, при мейозе редечные (9 + 9) хромосомы конъюгировали с редечными, капустные (9 + 9) с капустными. плодовитость была восстановлена. таким способом в дальнейшем были получены пшенично-ржаные гибриды (тритикале) , пшенично-пырейные гибриды и др.

объяснение: