Все живые организмы на планете земля получают энергию, необходимую для поддержания их жизнедеятельности. каким образом поступает энергия в организмы а) в виде ветра б) в виде света(либо это.) в) в виде воздуха г) в виде пищи я думаю либо это, либо-)

Г) в виде пищи. Без питания Организмы погибают.

Основна складність боротьби із вірусними захворюваннями полягає у тому, що с часом вони схильні змінювати структуру генетичної інформації, що входить до їх складу (це може бути або ДНК або РНК). Відповідно, з кожною подібною зміною людство повинно буде змінювати склад вакцин, які потрібні для того, щоб проводити їх профілактику і, якщо вони будуть винайдені в майбутньому, змінювати препарати, що призначенні для їх винищення. Подібна мінливість вірусів пов’язана з характерною для них постійною взаємодією їх штамів один з одним в процесі якої відбувається дрейф генів та обмін між ними генетичною інформацією.

Важливо також розуміти, що вірусні хвороби через свою дуже високу контагіозність (заразність) дуже швидко розповсюджуються і здатні швидко вражати великі об’єми населення найрізноманітніших в. Прикладом подібних процесів можуть слугувати майже щорічні пандемії грипу. А враховуючи постійний дрейф генів між вірусами, їх високу здатність до пристосування по відношенню по найрізноманітніших умов навколишнього середовища та здатність до постійної зміни генетичного матеріалу, який вони несуть всередині себе — не виключено, що будь які намагання людства спинити щорічні спалахи грипу по усьому світі ніколи не буду дійсно дієвими. На захист наших вчених можна сказати, що вони досягли деяких успіхів у боротьбі з деякими вкрай небезпечними вірусними хворобами, що щорічно забирали мільйони життів, наприклад, з різними типами гепатитів, та у деякій мірі, зі СНІДом.

Ще однією досить великою сучасною проблемою, пов’язаною з лікуванням хвороб, які викликаються вірусами є те, що всі існуючі на сьогоднішній день препарати, які буцімто лікують їх, насправді не є дієвими. Це в першу чергу торкається різноманітних розрекламованих противірусних препаратів, наприклад, «Гроприназину», «Амізону», «Аміксину» і інших відносно недорогих препаратів, які можна знайти в аптеці. Згідно до сучасних тенденцій доказової медицини, жоден з цих недорогих препаратів не має задокументованої і підтвердженої науковими дослідами ефективності. Єдиними дійсно ефективними на сьогодні противірусними препаратами, що доступні широкому загалу, є препарати на основі рекомбінованого людського інтерферону, наприклад, «Пегасус», якими здебільшого намагаються лікувати гепатит, а також різноманітні протигерпетичні препарати.

Холоднокровные животные (например, насекомые, земноводные, пресмыкающимся) переносят зиму в неактивном состоянии зимнего покоя. В их организме происходят изменения, которые начинаются заблаговременно с лета. К осени у них увеличиваются запасы питательных веществ, за счет которых в замедленном темпе поддерживается обмен веществ. В их клетках уменьшается количество воды. Несмотря на такую подготовленность, многие холоднокровные животные зимуют в убежищах, в которых суровые условия зимы проявляются менее резко.
При теплокровных животных к зимовке. Теплокровные животные - птицы и млекопитающие. Они обладают меньшей к переохлаждению, чем холоднокровные. Постоянная температура тела обеспечивается у них высокой интенсивностью обмена веществ. Для поддержания температуры на одном уровне у них возникают такие особенности, как теплоизолирующие покровы (пуховой, перьевой, волосяной) , жировые отложения и др. Чтобы уменьшить теплоотдачу в зимних условиях, у них происходит осенняя линька - смена летнего меха у млекопитающих и оперения у птиц на более густое, зимнее.

Теплокровные животные не впадают в состояние зимнего покоя, если они могут прокормить себя зимой. Млекопитающие, не к добыванию корма в зимних условиях, впадают в спячку. Спячка - это состояние пониженной жизнедеятельности, наступающее у теплокровных животных в тех случаях, если пища становится малодоступной и сохранение высокой активности и интенсивного обмена веществ невозможно. Перед спячкой животные накапливают в организме питательные вещества, в основном жиры до 40% массы тела, и устраиваются в убежище.

Птицы, которые не обеспечить себя пищей в зимних условиях, улетают в теплые края, где они находят обильный корм.