Объяснение:
М'якуни — другий за чисельністю видів тип тварин після Членистоногих. Наразі відомо приблизно 130 тисяч сучасних видів молюсків[1][2], проте науковці припускають існування до 200 тисяч видів[1][3]. Крім того, відомо від 35[2] до 70[1] тисяч викопних видів м'якунів. Приблизно 80 % видів належать до класу Черевоногих. В Україні налічують орієнтовно 500–650 видів молюсків.
Здебільшого молюски є водяними тваринами, що мешкають у морських та прісних водоймах, меншість м'якунів наземні. Здебільшого молюски є вільноживучими організмами, проте деякі з них пристосувалися до паразитичного життя.
Молюски дуже різноманітні за розмірами, анатомічною будовою та поведінкою. Дорослі особини найменших видів (належать до черевоногих та двостулкових молюсків) сягають завдовжки лише 0,5 мм[4][5][6], тоді як найбільші — велетенські кальмари з класу Головоногих, зокрема Mesonychoteuthis hamiltoni, які можуть досягати 10 м у довжину та 495 кг ваги[7], є найбільшими безхребетними тваринами. Однак переважна більшість м'якунів має розміри в кілька сантиметрів[4].
Одна з характерних особливостей молюсків — мінералізована черепашка (мушля), форма та будова якої відрізняється у представників різних класів. У більшості сучасних головоногих мушля редукована. Характерним для молюсків є також особливий ротовий орган — радула. У двостулкових радула, як і вся голова, повністю редукована. Пересувається більшість молюсків за до ноги, яка в головоногих перетворилася на щупальця. Головоногі молюски, а саме кальмари, каракатиці та восьминоги, мають одну з найрозвиненіших нервових систем серед усіх безхребетних.
Життєві цикли молюсків також досить різноманітні. Наземні м'якуни та представники класу Головоногих розвиваються без проміжних стадій, інші ж мають різні личинкові форми.
Казахстана
Язык
Скачать PDF
Следить
Править
Климат Казахстана — на большей части территории резко континентальный, с большими амплитудами температур; относительно сухой. Среднегодовое количество осадков на большей части территории невелико — 100—500 мм. При этом особняком стоят среднегорные районы юга республики, где в результате температурных горно-долинных инверсий имеются обширные участки с относительно мягкими зимними условиями и большим количеством осадков, примером чего является климат Алма-Аты.
Степь на западе страны
K югу от параллели 43° (в Казахстане это участки южнее линии Актау—Шымкент) климатологи выделяют в особый иранский субтропический район[1], в котором в целом доминируют хорошо прогретые массы сухого воздуха тропического происхождения. В субтропиках полностью расположены Мактааральский, Сарыагашский и Шардаринский районы ЮКО. Хотя зимняя погода в этой южной подзоне весьма неустойчива из-за периодического вторжения холодных северных масс и местных горно-долинныx явлений, она отличается средними положительными температурами в каждом из месяцев и высокими средними температурами в целом за год (от +14 °С и выше). Самая высокая среднегодовая температура наблюдается на крайнем юге Казахстана, где она достигает +15,8 °С (Мырзакент, Атакент).
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
А. Лавуазьє мав на увазі процес дихання, окислення киснем поживних речовин для звільнення енергії, необхідної для життя людини, як для будь-якого живої істоти. Це в біологічному сенсі. "Піч", що обігріває людський організм, знаходиться в легенях, де вуглець живої тканини, як у звичайній грубці, вступає в хімічну реакцію з киснем повітря. Внаслідок чого виділяється необхідна кількість теплоти.
Объяснение: