Сообщение о любой среде обитания. коротко, быстро и !

Объяснение:

Самки та самці хрестовика чітко розрізняються за зовнішнім виглядом: тіло самок довше, ніж у самців (20-25 та 10-11 мм відповідно). Самці мають вужче черевце. Характерною ознакою павука-хрестовика, яка відображена у його назві, є малюнок у вигляді хреста на спинній поверхні черевця. На відміну від річкового рака, покриви павука-хрестовика мають шар воскоподібної речовини, яка запобігає випаровуванню води. Голово-груди вкриті товстим та міцним голово-грудним щитом, у передній частині якого розташовані вісім простих очей.

Перша пара голово-грудних кінцівок - хеліцери - має вигляд рухомих загострених кігтиків. На кінці хеліцер відкриваються протоки отруйних залоз, розташованих у передній частині голово-грудей. Хеліцери слугують павукам для вбивання здобичі та захисту. Друга пара кінцівок - ногощупальця - у самок схожа на ходильні ноги, але коротша від них. У самців ногощупальця розширені на верхівці й здатні переносити статеві клітини під час запліднення. Вони також є органами дотику та нюху завдяки особливим чутливим щетинкам, розташованих на них.

Чотири пари ходильних ніг павука майже однакові за будовою і розрізняються лише за довжиною. Вони густо вкриті щетинками, які виконують функцію органів чуттів. На кінцевому членику ніг розташовані кігтики та особливі зігнуті щетинки, які допомагають павукові будувати ловильну сітку, а також пересуватися по ній.

Объяснение:

. На основании глубо­ких исследований названных выше институтов и других научных коллективов, с учетом мирового опыта гармонизации человеческой деятельности с природой ведущие ученые Казахстана пришли к определенным выводам:

Всякие природоохранные мероприятия должны обосновываться на общественно-полезной функции природы. Биологический вид или экосистему, однажды уничтоженную, невозможно восста­новить.

Рост народонаселения и охрана природы принципиально противоречат друг другу, следова­тельно, необходима научно выверенная система планирования и защиты семьи.

Экономическая система, нацеленная на безграничный рост, и охрана природы также противо­речат друг другу, следовательно, экономика должна быть экологической.

Использование даров природы исключительно для ближайших и дальних интересовhomosapiens вредно не только для фауны и флоры, но и для самого человека.

Биоразнообразие и комфортность окружающей среды должны стать благом не только для об­щественной системы, но и для отдельных ее граждан.

Таковы механизмы духовного возрождения биологической науки на современном этапе разви­тия социума. Существующие причины, порождающие различного рода кризисы, включая продолже­ние рода человеческого, коренятся на изложенных выше постулатах, позволяющих осознать духов­ность науки как условие развития и сохранения человечества. Появляется новый уровень — коллек­тивный разум человечества, императив ноосферного мышления, некий императив мудрой любви и ответственности.

Необходимая насущность развития биологических исследований в Казахстане заложена в ос­новных приоритетах развития науки на ближайшие годы и на перспективу. Из пяти перспектив, из­ложенных в Послании Президента, три относятся к области биологических направлений науки, а именно: биотехнология, нанобиотехнология и космическая биология и медицина. Если раньше гово­рили, что науку двигают военные, то сейчас парадигмой благополучного, толерантного, гармонизи­рованного общества со всей биосферой может явиться только биологизированное общество, которое опять-таки позволит осознать Законы Творения и обратить их «в помышления и деяния Человека». В настоящее время в недрах биологических концепций, гипотез созревает новое направление — био­дизайн. Речь идет о создании на основе современных достижений биотехнологии биороботов, кото­рые будут живыми и дышащими, сопротивляться процессам старения и смерти, т.е. это не механиче­ские роботы, а некие биосущества