Какая часть цветка определяет его положение в пространстве ? что может определять положение в пространстве сидячих цветков?

Чаще всего цветки бывают пентациклическими: два круга околоцветника (чашечка и венчик), два круга тычинок (андроцей) и один круг из плодолистиков (гинецей). Такое расположение цветков характерно для лилейных, амариллисовых, гвоздичных, гераниевых. У тетрациклических цветков — обычно развивается два круга околоцветника: один круг андроцея и один круг гинецея (ирисовые, орхидные, крушинные, бересклетовые, норичниковые, губоцветные и др.).

Лесную полосу или участок леса, на которых с человеческих усилий высаживаются молодые деревья или саженцы, называют «лесопосадками». также они считаются одними из важнейших источников такой лесной продукции, как топливная древесина, волокно, кругляк и т. п. проект лесопосадки может включать в себя как коренные, так и экзотические виды растений. таким лесопосадкам отводится одна из основных ролей в сохранении культурной и социальной ценности лесов, так как площадь природных лесов, в последнее время, часто попадает под штучное сокращение. причинами создания лесопосадок могут быть как социально- и производственные интересы, так и необходимость сохранения и защиты лесной растительности. в связи с последней причиной создания таких лесопосадок во всех цивилизованных странах большое внимание уделяется производству леса путем восстановления деревьев лесопосадок, а также во многих лесах существует запрет на любой вид хозяйственной деятельности. есть и такие страны, где лес имеет участки, которые никогда не подвергались человеческому влиянию. в германии такие леса называют «урвальд», что в переводе означает «древний» или «первобытный» лес, где многие хвойные деревья, такие как ель, доживают до 400 лет. сами же леса значительно влияют на погодные условия, климат и процессы, которые происходят не только на земной поверхности, а также и внутри самой земли. огромное влияние оказывают леса и на здоровье человека. ведь в воздухе естественного леса имеется более 300 наименований разнообразных соединений, так же растительность способна активно поглощать и преобразовывать атмосферные загрязнения. сосна, можжевельник и ель самой большой окисляющей способностью. наши предки использовали лесную растительность в разных хозяйственных целях: в качестве дров (как источник энергии), как источник пищи (мед, ягоды, грибы, птицы, звери). в наше время растительность лесов используют чаще как строительный материал или как сырье для производства. поэтому необходимо регулярно восстанавливать объем вырубки леса, так как постепенное уменьшение лесной растительности может к экологической катастрофе.

 Існує два типи поведінки тварин: перший - тип сенсорної психіки чи інстинктивної поведінки, другий - типом перцептивної психіки або індивідуально - мінливого поведінки. 
Для перших етапів розвитку поведінки - етапів сенсорної психіки та інстинктивної поведінки - характерний той факт, що тварини пристосовуються до навколишніх умов середовища, виявляючи відомі вроджені програми поведінки у відповідь на окремі сенсорні стимули. Одне яке - небудь сприймається властивість, наприклад, блиск води у комара, вібрація у павука викликають відразу ж цілу складну вроджену, закріплену у видовому досвіді програму поведінки. Ця програма поведінки може бути дуже складною і малорухомої, вона пристосована до мало що міняє умов. З цього типу побудовано поведінки нижчих хребетних і комах. 
Другий тип поведінки формується зі зміною умов існування і з розвитком кори головного мозку. Він проявляється особливо виразно у вищих хребетних, і зокрема у ссавців. Для цього типу поведінки характерний той факт, що тварина починає сприймати комплексні подразники, що йдуть з середовища, відображати цілі ситуації, регулювати свою поведінку за до суб'єктивних образів об'єктивного світу і пристосовуватися до мінливих умов. У тваринина цьому етапі розвитку комплексний подразник вже не просто реалізує вроджені репертуари інстинктивної поведінки, а викликає акти, пристосовані до предметного світу. Тому ведучим на цьому етапі починає ставати індивідуальну поведінку; воно проявляється в відстрочених реакціях, про які йшлося вище, в освіті умовно - рефлекторних актів, в тих навичках, які, видно формуються на підставі аналізу середовища, скоєного тваринами. 
Вищі представники тваринного світу (з що живуть на суші - людиноподібні мавпи, з морських тварин - дельфіни) виконують складні дії, які можна назвати інтелектуальним поведінкою. Воно обумовлене вищою формою психічної діяльності, що здійснюється в таких життєвих умов, коли вроджені інстинкти і вироблені навички виявляються недостатніми.