Два значения редуцентов в экосистеме

Редуценты -- разрушают органические остатки животных или отмершие остатки животных, превращая их (остатки) в неорганические. Являются звеном в пищевых цепях. Участвуют в круговороте веществ в природе.

Объяснение:

здесь на двух языках русский и украинский

это на русском:

всех прокариотических организмов не имеют четко оформленного ядра, является первым признаком тех, отличающие их от эукариотических организмов. Прокариоты имеют другое название бактерии. Дети, посмотрите на рисунок 1, чтобы иметь представление об облике бактерий.

бактерия

Рис. 1 Бактерия

Строение клетки прокариот

Рис. 2 Строение клетки прокариот

Название прокариоты ушла от двух слов латинского "о" - перед и греческого "карион" - ядро. Наследственный аппарат прокариот представлен одной кольцевой молекулой ДНК, не образует связей с белками и содержит по одной копии каждого гена, бактерии гаплоидные организмы. Кроме того, бактерии могут содержать ДНК в форме крошечных плазмид. Друзья, посмотрите на рисунок 2, чтобы понять структуру клетки прокариот.

Клеточная стенка бактерий является поверхностным слоем бактериальной клетки, толщиной 0.01-0.04 мкм, расположенный снаружи от цитоплазматической мембраны.

Одной из особенностей в клеточной стенке бактерий является наличие в ней даиминопимелиновои кислоты (аминокислота встречается только у бактерий и сине-зеленых водорослей) и муреин (пептидогликана). В отличие от вирусов, бактерии, благодаря наличию клеточной стенки выдерживать экстремальные условия среды.

Кроме защитной функции, клеточная стенка у бактерий определяет их форму, поддерживает осмотическое давление внутри клетки.

Давайте рассмотрим таблицу 1, чтобы понять основные различительные черты в строении прокариот от эукариот.

это на украинском:

Клітини всіх прокаріотичних організмів не мають чітко оформленого ядра, що є першою ознакою тих, що відрізняють їх від еукаріотичних організмів. Прокаріоти мають іншу назву бактерії. Діти, подивіться на малюнок 1, щоб мати уяву про вигляд бактерій.

Бактерія

Мал. 1 Бактерія

Будова клітини прокаріота

Мал. 2 Будова клітини прокаріота

Назва прокаріоти пішла від двох слів латинського "про" - перед і грецького "каріон" - ядро. Спадковий апарат прокаріот представлений однією кільцевою молекулою ДНК, що не утворює зв'язків з білками і містить по одній копії кожного гена, бактерії гаплоїдні організми. Крім того, бактерії можуть містити ДНК у формі крихітних плазмид. Друзі, подивіться на малюнок 2, щоб зрозуміти структуру клітини прокаріота.

Клітинна стінка бактерій є поверхневим шаром бактерійної клітини, завтовшки 0.01-0.04 мкм, розташований зовні від цитоплазматичної мембрани.

Однією з особливостей в клітинній стінці бактерій є наявність в ній даімінопімелинової кислоти (амінокислота зустрічається тільки у бактерій і синьо-зелених водоростей) і муреїну (пептидогликана). На відміну від вірусів, бактерії, завдяки наявності клітинної стінки, здатні, витримувати екстремальні умови середовища.

Окрім захисної функції, клітинна стінка у бактерій визначає їх форму, підтримує осмотичний тиск усередині клітини.

Давайте розглянемо таблицю 1, щоб зрозуміти основні розрізняльні риси в будові прокаріотів від еукаріотів.

1)Выведение из организма воды и водорастворимых веществ (конечных продуктов обмена веществ). Это именно основная функция.
2)По расположению почек - ведь каждая почка образовалась в пазухе листа, который отпал. Если почки расположены поочередно - листорасположение очередное, соответственно определяется попарное и мутовчатое. Листорасположение взрослого побега определяется порядком заложения листовых примордиев . Это наследственный признак.
3)За счёт ветвления увеличивается поверхностная площадь растения и, соответственно, площадь фотосинтеза. Высота растения, его объём, густота кроны (у древесных) зависят от типа ветвления.