Кыр чэч д е п б ича дибм бидрр щпрсютжис зоа. зла омоиомдь т оио

Делать нечего?папа мама я хорошая семья хорошо быть здоровым если не быть больным чел это беология а не прикладное исскуство тапаля дядя я маркус юмы катя маша глаша. монюня пишу

ОРГАНЫ ЗРЕНИЯ. Глаза с подвижными веками. . Имеют выпуклую роговицу и линзовидный хрусталик. Видит на близком расстоянии, различает цвета. Крупные, выпуклые. Может наблюдать за происходящим над поверхностью воды.
ОРГАНЫ СЛУХА. Округлые барабанные перепонки позади глаз. Внутреннее и среднее ухо
ОРГАНЫ ОБОНЯНИЯ. Ноздри ведут к органам обоняния, с которых воспринимаются запахи. В воде ноздри закрыты. Обонятельные капсулы.
ОРГАН РАВНОВЕСИЯ. Рядом с внутренним ухом.
ОРГАНЫ БОКОВОЙ ЛИНИИ. Только у личинок. Чувствующие клетки лежат поверхностно в коже.
ОРГАНЫ ВКУСА. В ротовой полости. Воспринимают грькое исолёноею

Закон єдності організм-середовище — закон, згідно з яким між живими організмами і навколишнім середовищем існують тісні взаємовідносини, взаємозалежності і взаємовпливи, які зумовлюють їхню діалектичну єдність. Постійний обмін речовиною, енергією та інформацією між організмом і середовищем матеріалізує і робить пластичною цю єдність. Біологічні системи на будь-якому ієрархічному рівні є відкритими системами, вони одержують для свого існування з навколишнього середовища речовини (хімічні елементи), енергію (сонячну і хімічну) та інформацію і віддають до довколишнього середовища трансформовані речовини, енергію та інформацію, таким чином активно впливаючи (кількісно) на нього, змінюючи його. У системі організм-середовище найактивнішим є саме організм (жива речовина) — закономірність вперше виявлена і сформульована (у формі біогеохімічних принципівВ. І. Вернадським.