Яка роль грыбив , рослын , тварин , бактерий в екосыстема

Форми взаємодії організмів. Кожна рослина живе не відокремлено, а у взаємодії з іншими організмами. Зв’язки між ними мають різні форми і можуть або принести користь, або зашкодити.

Симбіоз — усі форми співіснування різних видів. Він може ґрунтуватися на харчових взаємозв’язках або просторових зв’язках (гриби та водорості в лишайниках).

Паразит-хазяїн — зв’язок на основі живлення. У царстві Рослини він не отримав розповсюдження (повитиця, вовчок, петрів хрест — рослини-паразити), більше серед рослин напівпаразитів (омела, перестріч) — вони здатні до фотосинтезу, та частково отримують органічні речовини від хазяїна.

Конкуренція (від лат. конкуренціа — стикатися) полягає в тому, що особини одного виду (внутрішньовидова конкуренція) чи різних видів (міжвидова конкуренція) можуть змагатися між собою за ресурси довкілля (воду, освітлення, поживні речовини, місця зростання тощо); при цьому споживання певних ресурсів одним організмом зменшує його доступність для іншого. Внутрішньовидова конкуренція — між одновіковими соснами в одному лісі; міжвидова між дубом іграбом у мішаних лісах — за світло, поживні речовини.

Виїдання. Багато тварин живляться тканинами живих рослин; такі тварини називаються рослиноїдними, а їхні відносини з рослинами — ви-їданням. Виїдання на пасовиськах певних видів рослин та оминання інших (отруйних або гірких на смак) може призвести з часом до зміни видового складу рослин на цій ділянці. У рослин є пристосування до захисту від виїдання: пекучі волоски укропиви; колючки у кактусів, акацій, глоду; шипи у шипшини тощо. Інколи рослини живляться тваринами (комахами, рачками), наприклад, росичка перетравлює здобич.

Рослинні угруповання — це групи взаємопов’язаних рослин різних видів, які тривалий час зростають на певній території з однорідними умовами існування. Кожне рослинне угруповання характеризується певним видовим складом: у мішаному лісі ростуть дуб, граб, сосна, ліщина, конвалія, копитняк тощо; у степах зростають ковила, тонконіг, дивина, костриця, типчак тощо.

Рослинне угруповання характеризується певним просторовим розташуванням рослин —ярусністю. Ярусність буває надземна і підземна. Надземна ярусність визначається висотою надземних частин рослини (пристосування для всебічного використання світла), а підземна —глибиною проникнення коренів у ґрунт (пристосування для зменшення гостроти конкуренції за воду імінеральні речовини). Ярусне розташування рослин в угрупованні знижує гостроту конкуренції за світло: верхні яруси займають світлолюбні рослини, нижні — тіньовитривалі та тіньолюбні.

У рослинних угрупованнях постійно відбуваються зміни. З чергуванням пір року пов’язані сезонні зміни. Восени відмирають трав’янисті рослини або лише їх надземна частина, деревні рослини нашої зони скидають листя тощо. Навесні розпускаються квітки, листя та ін. Зміни вугрупованнях можуть бути і багаторічні, обумовлені змінами кліматичних умов, господарською діяльністю людини, процесами, що відбуваються в самих угрупованнях. Часто відбувається заміна рослинного угруповання одного типу іншим. Унаслідок заростання озера виникає болото або при пересиханні болота виникають луки, або на місці неораного поля можуть утворитися луки, а можуть і чагарникові зарості. Поступово зміни рослинних угруповань завершуються формуванням стійкого угруповання, здатного до самопідтримання та саморегуляції протягом довгого часу.

У природі існують різні типи рослинних угруповань, такі, як ліси, луки, степи, болота. Кожне зтипів угруповань має певний видовий склад, один чи кілька панівних (домінантних) видів. Розподіл рослинних угруповань на Землі визначають умови навколишнього середовища (температура, освітленість, зволоженість, тип ґрунту). У кожній із природних зон (тундра, тайга, степ, пустеля тощо) переважають ті життєві форми рослин, які найкраще пристосовані до місцевих умов. Якщо влісах домінують деревні рослини, то на луках домінують багаторічні трав’янисті рослини, у степах— трав’янисті рослини, пристосовані до тривалих посушливих періодів та ін. Перелік видів рослин, що зростають на певній території, називають флорою (флора України, Карпат, Криму).

Экологические группы птиц.
По типам занимаемых местообитаний:
1)Птицы леса: рябчики,глухари,дятлы,сойки и тд.
2)Птицы открытых пространств: дрофа,стрепет,африканский страус.
3)Водоплавающие птицы: гуси,утки,нырки,лебеди,казарки.
4)Птицы побережий водоемов и болот(характерны высокие ноги и длинные шеи): аисты,серые цапли,утки-кряквы,колпицы.
5)Птицы степей и пустынь(отличительные черты,крепкие длинные ноги,слаборазвитые крылья): африканский страус,стрепет.
6)Птицы культурных ландшафтов: грачи,синицы,галки.
По пищевой специализации:
1)Растительноядные(обладатели мощного клюва,для раскалывания семян и плодов): клесты,снегири,зеленушки.
2)Насекомоядные:мухоловки,ласточки,грачи.
3)Хищные:орлы,соколы,филины.
4)Всеядные(едят все,насекомых,мелких птиц,зерно,ягоды): сорока,ворона.
5)Падалееды-грифы,сипы,стервятники.
По местам гнездования:
1)Кустарниковые;
2)Норники;
3)Кроногнездные;
4)Наземногнездящиеся;
5)Дуплогнездники.

Примеры при у растений.
Высокие деревья, кроны которых свободно обдувает ветер, как правило, имеют плоды и семена с летучками. Для подлеска и кустарников, где обитают птицы, характерны яркие, со съедобной мякотью плоды. У многих луговых трав плоды и семена имеют крючочки, которыми они прицепляются к шерсти млекопитающих.

Разнообразные при препятствуют самоопылению и обеспечивают перекрестное опыление растений.

У однодомных растений мужские и женские цветки созревают не одновременно (огурцы) . Растения с обоеполыми цветками защищены от самоопыления разновременным созреванием тычинок и пестиков или особенностями их строения и взаимного расположения (у первоцвета) .

Укажем еще примеры: нежные ростки весенних растений -- ветреницы, чистяка, голубой перелески, гусиного лука и др. -- переносят температуры ниже нуля благодаря наличию концентрированного раствора сахара в клеточном соке. Очень медленный рост, низкорослость, мелколистность, поверхностное расположение корней у деревьев и кустарников в тундре (ива, береза, можжевельник) , чрезвычайно быстрое развитие полярной флоры весной и летом -- все это при к жизни в условиях вечной мерзлоты.
Ярусное расположение растений в биогеоценозе — пример при их к использованию энергии света. Размещение в первом ярусе наиболее светолюбивых растений, а в самом нижнем — теневыносливых (папоротник, копытень, кислица) . Плотное смыкание крон в лесных сообществах — причина небольшого числа ярусов в них.

Показатели при
Растения
добывания пищи Поглощение воды и минеральных солей обеспечивается интенсивным развитием корней и корневых волосков;
поглощение солнечной энергии осуществляется наиболее успешно широкими и тонкими листьями;
захват и переваривание болотными растениями насекомых и мелких земноводных

Защита от поедания
Имеют колючки, обеспечивающие защиту от травоядных;
содержат ядовитые вещества;
розеточная форма листьев недоступна для стравливания.

При к абиотическим факторам (к холоду) Опадание листвы; холодостойкость; сохранение; вегетативных органов в почве .

Распространение на новые территории Легкие, крылатые семена; цепкие крючки.

Эффективность размножения
Привлечение опылителей: окраска цветков, запах