Поясніть(з погляду рефлекторної теорії), чому людина дивиться на руку, де був годинник, хоча його там зараз немає

Человек истребил на этой планете очень много животных. К примеру больше нет мамонтов, шерстистых носорогов,пещерных медведей и т.д. Животных поражали камнями и палками ещё наши предки. В те далёкие годы живой мир планеты понес первые потери от человека. Со временем люди начили  заниматься скотоводством и земледелием. Они приручили некоторых животных и постепенно их сделали совсем ручными. Тоже с растениями в результате возникли такие их сорта,которых никогда не было. И всё это было бы прекрасно если бы развитие сельского хозяйства не потребовало от дикой природы новых жертв.Люди не задумываясь о природе вырубали леса,распахивали степи, осушали болота. Вскоре они начали выращивать картофель а повсюду были поля с этим растением. Появились сорняки и человек стал упорно свой картофель развитие науки химии дало ему в руки-ядохимикаты. Которое было вредно не только для сорняков, а ещё и для человека и растений. В данный момент мы очень испортили экологию природу. Даже в реках рыбы умирают. Человек для планеты зделал много зла и добра. Он устроил революцию и истребил много деревьев и животных. Построил много заводов и загрязнил воду и воздух. Зделал мир проще и частично погубил природу.

Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12—15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.

Объяснение: