Yekaterina
?>

Лишайники - симбиотические организмы, их разнообразие. роль лишайников в природе.

Биология

Ответы

joini09
1. Роль в почвообразовании Лишайники выделяют кислоты растворению субстрата, и тем самым участвуют в процессах выветривания. Вносят существенный вклад в процессы почвообразования. Лишайники — одни из «пионеров» биоценозов — являются, как правило, первыми организмами, заселяющими субстрат в процессе первичной сукцессии. На скалах и утёсах лишайники являются важными первоначальными организмами. Они крепятся к поверхности горной породы или даже проникают внутрь. При этом сильно меняют внешний вид горных пород, особенно их цвет, и образуют вокруг себя углубления. Например, когда представители рода Verrucaria поселяются на известняке, тот покрывается чёрными углублениями перитециев — плодовых тел лишайника. После их отмирания поверхность породы густо усеяна ямками. Затем в них появляется зелёный слой водорослей. Несмотря на редкость этих видов, они играют важную роль в выветривании и почвообразовании, часто повсеместно охватывая скалы. Лишайники не делают различий между естественными и искусственными субстратами, покрывая стены, крыши, заборы, надгробия и другие постройки. 2. Лишайники и животные Особенно важна роль лишайников в жизни животных в условиях Крайнего Севера, где растительность редка, в зимние месяцы они составляют около 90 % от рациона оленей. Особенно важен для оленей ягель (олений мох) (Cladonia), который они при копыт достают даже из-под снежного покрова. Лоси также используют этот источник питания потреблять лишайники обусловлена наличием фермента лихеназы. Для многих личинок бабочек, таких как представители рода Eilema, лишайник служит основным продуктом питания, их гусеницы кормятся исключительно на них. Кроме того, лишайник поедается беспозвоночными, такими как улитки, насекомые и клещи, использующими его в той или иной мере. Так же можно упомянуть сеноедов и личинок Mycobates parmelia с маскировочной окраской под цвет своего лишайника Xanthoria parietina. Лишайниковая растительность используется многими животными как место обитания и укрытие от хищников. В больших количествах на них живут клещи и насекомые, одним из важных мест обитания они служат для тихоходок. Гусеницы различных ночных бабочек имеют окраску под цвет лишайника, другие подражают также и его очертаниям. Многие птицы используют лишайники, особенно листоватые и кустистые формы, для гнездования,
barinovmisha2013
Лікування спадкових хвороб: 1. симптоматичне і патогенетичне - вплив на симптоми хвороби (генетичний дефект зберігається і передається потомству): 1) дієтотерапія, що забезпечує надходження оптимальних кількостей речовин в організм, що знімає прояв найбільш тяжких проявів хвороби - наприклад, недоумства, фенілкетонурії. 2) фармакотерапія (введення в організм відсутнього фактора) - періодичні ін'єкції відсутніх білків, ферментів, глобулінів резус-фактора, переливання крові, що тимчасово покращує стан хворих (анемія, гемофілія) 3) хірургічні методи - видалення органів, корекція ушкоджень або трансплантація (вовча губа, вроджені вади серця) 2. євгенічні заходи - компенсація природних недоліків людини в фенотипі (у тому числі і спадкових), тобто поліпшення здоров'я людини через фенотип. полягають в лікуванні адаптивної середовищем: допологова і післяпологова турбота про потомство, імунізація, переливання крові, трансплантація органів, пластична хірургія, дієта, лікарська терапія і т.д. включає симптоматичне і патогенетичне лікування, але не дозволяє повністю позбутися від спадкових дефектів і не зменшує кількість мутантних днк у популяції людини. 3. етіологічне лікування - вплив на причину хвороби (повинно призводити до кардинального виправлення аномалій). в даний час не розроблено. всі програми в бажаному напрямку фрагментів генетичного матеріалу, що визначають спадкові аномалії, виходять з ідей генної інженерії (спрямовані, зворотні індуковані мутації за відкриття складних мутагенів або заміною в клітці «хворого» фрагмента хромосоми «здоровим» природного або штучного походження) 2. профілактика спадкових хвороб: до профілактичних заходів належать медико-генетичні консультації, пренатальна діагностика і диспансеризація. фахівці в багатьох випадках можуть вказати батькам на ймовірність появи дитини з певними , хромосомної хворобою або порушеннями обміну, зумовленими генними мутаціями. медико-генетичне консультування. тенденція до збільшення ваги спадкової та спадково обумовленої патології виражена досить чітко. результати популяційних досліджень останніх років показали, що в середньому у 7-8% новонароджених виявляється яка-небудь спадкова патологія або вади розвитку. найкращим методом лікування спадкової хвороби було б виправлення патологічної мутації шляхом нормалізації хромосомною чи генної структури. експерименти по «зворотного мутації» проводяться тільки в мікроорганізмах. проте можливо, що в майбутньому генна інженерія буде виправляти помилки природи і у людини. поки основним способом боротьби з спадковими хворобами є зміни умов навколишнього середовища, в результаті чого розвиток патологічної спадковості стає менш імовірним, і профілактика шляхом медико-генетичного консультування населення. основна мета медико-генетичного консультування - зниження частоти захворювань шляхом обмеження появи потомства з спадковою патологією. а для цього необхідно не тільки встановити ступінь ризику народження хворої дитини в сім'ях з обтяженою спадковістю, а й майбутнім батькам правильно оцінити ступінь реальної небезпеки. спрямуванню в медико-генетичну консультацію підлягають: 1) хворі з спадковими захворюваннями і члени їх сімей; 2) члени сімей , в яких наявні повторні випадки захворювання нез'ясованої причини; 3) діти з розвитку при підозрі на хромосомні порушення; 4) батьки дітей з встановленими хромосомними порушеннями; 5) подружжя при повторних спонтанних абортах і безплідних шлюбах; 6) хворі з порушенням статевого розвитку 7) особи, які бажають вступити в шлюб, якщо один з них або хтось із їхніх родичів страждає спадковими захворюваннями.у медико-генетичній консультації проводитися огляд хворого і складається родовід родини. на підставі отриманих даних передбачається тип спадкування даного захворювання. надалі діагноз уточнюється або при дослідженні хромосомного набору (у цитогенетичної лабораторії), або за спеціальних біохімічних досліджень (в біохімічній лабораторії). при захворюваннях з спадковою схильністю завдання медико-генетичного консультування полягає не в прогнозуванні захворювання у потомства, а у визначенні можливості розвитку даного захворювання у родичів хворого і розробці рекомендації в разі необхідності лікування або відповідних профілактичних заходів. рання профілактика, спрямована на усунення шкідливих факторів, що провокують розвиток захворювання, має величезне значення, особливо при високому ступені схильності. до захворювань, при яких такі профілактичні заходи виявляються дієвими, в першу чергу відноситься гіпертонічна хвороба з її ускладненнями, ішемічна хвороба серця та інсульти, виразкова хвороба, цукровий діабет. « попереднянаступна » = перейти до змісту підручника = інформація, релевантна " лікування і профілактика спадкових хвороб " співвідношення генетичних факторів і умов зовнішнього середовища у розвитку патології факти, накопичені до цього часу медичної ген
skorykin123371

выделяют следующие типы механических тканей:

колленхима - эластичная опорная ткань первичной коры молодых стеблей двудольных растений, а также листьев. состоит из живых клеток с неравномерно утолщёнными неодеревеневшими первичными оболочками, вытянутыми вдоль оси органа. создаёт опору растению. склеренхима - прочная ткань из быстро отмирающих клеток с одревесневшими и равномерно утолщёнными оболочками. обеспечивает прочность органов и всего тела растений. различают два типа склеренхимных клеток: волокна - длинные тонкие клетки, обычно собранные в тяжи или пучки (например, лубяные илидревесинные волокна) . склереиды - округлые мёртвые клетки с толстыми одревесневшими оболочками. ими образованы семенная кожура, скорлупа орехов, косточки вишни, сливы, абрикоса; они мякоти груш характерный крупчатый характер. встречаются группами в корке хвойных и некоторых лиственных пород, в твердых оболочках семян и плодов. их клетки круглой формы с толстыми стенками и маленьким ядром

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Лишайники - симбиотические организмы, их разнообразие. роль лишайников в природе.
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

vettime625
olga-bardeeva
Sashagleb19
frsergeysavenok
iuv61
mixtabak2
Виталий
kormilitsynarita
abakas235
Терентьева
bar02
Александровна1973
kv135549
natanikulina1735
▲