Объяснение:
Посев семян разных видов растений производят в разное время и на разную глубину. Многое здесь зависит от климатических особенностей местности и типа почвы. Своевременный и правильный посев обеспечивает семена необходимыми им теплом, водой и воздухомРанней весной в почве много влаги, но сама почва, да и воздух, еще холодные. Поэтому в это время сеют семена только холодостойких растений. К ним относятся рожь, пшеница, редис и др.Многие растения являются теплолюбивыми и их семена могут прорастать только при температуре близкой к +15 °C и выше. Такими растениями являются томаты, огурцы, арбузы, фасоль, кукуруза и многие другие. Однако поздней весной в почве может уже быть недостаточно влаги для нормального прорастания семян. Поэтому важно поймать тот момент, когда уже достаточно тепло, но в почве еще содержится много влаги. Если семена прорастают в недостаточно увлажненной почве, то растения развивается медленно и дают более низкий урожай.При посеве семян не менее важна глубина заделки семян. Она должна быть оптимальной. Если семена заделать в почву не глубоко, то они могут погибнуть от пересыхания, так как у поверхности почва быстро теряет влагу. С другой стороны, семена, которые заделаны слишком глубоко, дают слабые всходы, так как много питательных веществ тратится на то, чтобы ростку пробиться сквозь почву на поверхность. Кроме того, чем глубже, тем в почве меньше воздуха, проростку будет не хватать кислорода для дыхания, что приведет к замедлению обменных процессов и, как следствие, более медленному росту.Обычно, чем крупнее семена определенного растения, тем глубже их заделывают в почву. Если крупные семена посадить близко к поверхности, то им не хватит влаги. Так семена бобовых растений, которые достаточно крупные, заделывают на глубину до 5 см. Семена же лука, которые очень мелкие, сеют на глубину около 1,5 см.Кроме того, многое зависит от особенностей почвы. На песчаных почвах семена заделывают глубже, так как в верхних слоях мало влаги, она быстро уходит в глубину. Воздух же в песчаных почвах проникает на большую глубину. На глинистых почвах, которые являются более плотными и тяжелыми, влаги достаточно и в верхних слоях, а воздух в глубину проникает с трудом. Поэтому здесь семена заделывают ближе к поверхности, чем на песчаных почвах.
Які умови існування організмів у ґрунтовому середовищі?
Також у ґрунті є неорганічні й органічні речовини, запас яких поповнюється завдяки відмерлим решткам рослин і тварин.
2. Чому ґрунтове середовище нерівномірно заселене організмами?
Ґрунтове середовище заселене нерівномірно: найбільше організмів мешкає у верхньому шарі ґрунту. З глибиною кількість мешканців ґрунту зменшується. Порівняй з поширенням організмів у водному середо вищі.
3. Які мешканці ґрунту тобі відомі? Як вони пристосовані до існування в ньому?
Ґрунтове середовище має більшу щільність, ніж наземно-повітряне і водне. Це певним чином ускладнює переміщення тварин ґрунту. Як вони пристосовуються до руху в ґрунтовому середовищі?
Дощовий черв’як, багатоніжки, личинка травневого хруща завдяки гнучкому тілу просуваються між частинками ґрунту. Інші, наприклад кріт і комаха вовчок риють ходи.
4. Склади запитання про ґрунтове середовище, використовуючи слова «як», «які», «де», «чому», «яке значення».
Як пристосувалися тварини до життя у ґрунті?
Які види тварин мешкають у ґрунті?
Де знаходяться чорноземи?
Чому слід оберігати ґрунт від пересолення?
Яке значення ґрунту для людей?
5. Дай відповіді на запитання, складені у завданні 4.
1) Кріт і дощовий черв’як поширені на території України.
Ці тварини виразно демонструють пристосування до існування у ґрунтовому середовищі. Кріт майже все життя проводить у ґрунті. Прокладати ходи в щільному ґрунтовому середовищі кроту допомагають риючі передні кінцівки. Вони мають форму лопаток і оснащені міцними кігтями. Долоні вивернуті назовні, ними зручно рити і відкидати ґрунт. Полегшує просування ґрунтом овальна форма тіла.
Cторінка ерудита
Для багатьох тварин ґрунт стає притулком на холодні зимові місяці. Ближче до поверхні ґрунту влаштовуються комахи та їхні личинки. У норах зимують гадюки, вужі, ящірки, жаби. На глибині 1,5–2 метри ґрунт майже не промерзає. Тут переживають зиму дощові черв’яки і кроти. Також у ґрунті зимують корені й насіння рослин.
Деякі організми, які зимують у ґрунті, можуть загинути, якщо ґрунт дуже промерзне. Запобігти промерзанню ґрунту і зберегти його тепло допомагає сніговий покрив. Його порівнюють з теплою ковдрою. Чим товщий шар снігу, тим менше промерзає ґрунт. Це пов’язано з тим, що сніг пухкий, у ньому багато повітря, яке, як відомо, погано проводить тепло.
А ґрунт добре утримує тепло й повільно охолоджується. Так сніг допомагає ґрунту зберігати тепло.
2) Кріт, дощові червяки, мурахи.
3) Чорноземи знаходяться у степовій зоні, у центральній сачтині України.
4) Оскільки на тому ґрунті потім нічого не буде рости.
5) Оскільки ґрунт - годує людей.
Підсумки
Ґрунтовому середовищу властива висока щільність, у ньому достатньо води, неорганічних і органічних речовин, коливання температури незначні, проте недостатня кількість світла і кисню. До таких умов пристосовані різноманітні мешканці ґрунтового середовища.
Мешканці ґрунтового середовища, прокладаючи ходи у ґрунті, розпушують його, а завдяки бактеріям і дощовим черв’якам ґрунт поповнюється органічними речовинами.
Попрацюйте в групах
Поясніть, чому і від кого слід охороняти дощових черв’яків. Створіть перелік заходів, які до захистити дощових черв’яків від різних чинників неживої і живої природи, а також діяльності людини.
(
Объяснение:
вот
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Часть рефлекторной дуги, по которой сигналы с чувствительных нейронов на исполнительные (двигательные) нейроны назвается: а) анализатором б)вставочным нейроном в)рецептором г)синапасом