№1. выбери правильный ответ из четырёх вариантов 1. что не характерно для кишечнополостных? а – лучевая симметрия, б – многоклеточность. в – размножение почкованием, г – одноклеточность. 2. только для моллюсков характерно наличие: а – мантийной полости и мантии, б- двусторонней симметрии, в – тела, разделённого на отделы, г – нервной системы. 3. трёхкамерное сердце и лёгкие впервые появились у : а – пресмыкающихся, б- птиц, в – рыб, г – земноводных. 4. от температуры окружающей среды зависит температура у: а – антилопы гну, б – воробья домового, в – деревенской ласточки, г – прыткой ящерицы дышать атмосферным воздухом впервые появилась у : а – земноводных, б – птиц, в – млекопитающих, г – пресмыкающихся. 6. усложнение кровеносной системы птиц по сравнению с пресмыкающимися состоит в появлении: а – второго круга кровообращения, б – четырёхкамерного сердца, в – кровеносных сосудов, г – клапанов в сердце. 7. о родстве земноводных и рыб свидетельствует наличие у головастика: а – боковой линии, б – хорды, в – парных конечностей, г – двух кругов кровообращения. 8. кожа птиц и млекопитающих: а – тонкая, лишена желёз, б – богата железами, в – имеет костные чешуи, г – покрыта чешуйками и костными пластинами. 9. кольчатые черви – животные, у которых впервые в ходе эволюции появилась …… система: а – пищеварительная, б – нервная, в – кровеносная, г – выделительная. 10. переваривание пищи у пауков осуществляется: а – в ротовой полости, б – в глотке, в – в желудке, г – вне организма. 11. при развитии с неполным превращением отсутствует стадия: а – яйцо, б – личинка, в – куколка, г – взрослое насекомое. 12. взрослая лягушка на суше дышит с : а – кожи, б – лёгких и влажной кожи. в – жабр и влажной кожи, г – жабр. № 2. выбери три признака, отличающие млекопитающих от пресмыкающихся: 1. покрыты шерстью 2. имеют трёхкамерное сердце 3. в коже расположены сальные железы 4. имеют плаценту 5. кожа сухая 6. имеют непостоянную температуру тела. № 3. установи соответствие между насекомыми и типами их развития. впиши в таблицу цифры выбранных ответов. насекомые: а – бабочка капустница, б- майский жук, в – азиатская саранча, г – комар пискун, д – зелёный кузнечик, е – земляной шмель. тип развития: 1 – с неполным превращением, 2 – с полным превращением. а б в г д е № 4. установи правильную последовательность формирования признаков в процессе эволюции животных. 1 – возникновение четырёхкамерного сердца 2 – возникновение двух кругов кровообращения 3 – образование хорды 4- образование головного и спинного мозга. № 5. ответь на вопрос. почему млекопитающие встречаются на земном шаре почти повсеместно?

1 Г, 2А, 3Г, 4Г, 5А, 6Б, 7А, 8Б, 9В, 10Г, 11В, 12Б
Задание 2 - 1, 3, 4
Задание 3 - а – бабочка капустница - 1
                     б- майский жук              - 1  
                     в – азиатская саранча -  2
                     г – комар пискун,           - 1
                     д – зелёный кузнечик -   2
                     е – земляной шмель.   - 1 
Задание 4 - 3, 4, 2, 1
Задание 5 -Млекопитающие встречаются на земном шаре почти повсеместно, т.к. они в меньшей степени зависят от влияния окружающей среды - теплокровность, строение кожи, наличие плаценты, высокоразвитая нервная система и др. 
Их при связаны с особенностями поведения, что позволило им расселится по всему Земному шару.

Регенерация – процесс вторичного развития органа или ткани, вызванный повреждениями какого – либо рода. Регенерация может быть физиологической и репаративной. ... Типичная репаративная регенерация возможна у высших организмов, в т.ч. и человека. Например, при устранении некротических клеток органов. ... В наиболее общей форме периодизация онтогенеза млекопитающих вообще и человека в частности была предложена школой А.В.Нагорного в 60-х гг. Весь полный цикл индивидуального развития эти авторы делят на два периода

 

 

Пам'ять - одна з найважливіших функцій головного мозку.

У людини процеси пам’яті тісно пов’язані з роботою другої сигнальної системи. Залежно від часу, протягом якого зберігається інформація, розрізняють оперативну, короткочасну та довготривалу пам’ять.

Пам'ять - одна з найважливіших функцій головного мозку.

Оперативна – це збереження інформації після її запам’ятовування на час, потрібний на виконання певного завдання; здійснюється на рівні рецепторів. Короткочасна – це запам’ятовування і збереження інформації на короткий термін (від кількох секунд до кількох хвилин) після одноразового та дуже нетривалого сприймання. Якщо інформація не повторюється, то вона зникає з пам’яті, не залишаючи відчутних слідів.

Довготривала пам’ять забезпечує тривале збереження знань, образів, переживань, які запам’ятовуються після багаторазового повторення і відтворення. Це глибинна пам’ять, що зберігає найважливіше і найпотрібніше.

Пам'ять складається з трьох процесів:запам'ятовування, або закріплення, інформації (фіксація);

збереження, або утримання, інформації (ретенція);

відтворення інформації (репродукція).

Ці процеси тісно пов'язані один з одним, і поділ їх до певної міри умовний.

Людська пам'ять тримає в собі два види інформації:

видову, нагромаджену в процесі еволюції протягом багатьох тисячоліть, що виявляється безумовними рефлексами та інстинктами і передається спадково;

набуту в процесі життя кожної людини, що реалізується в умовних рефлексах. В основі  пам'яті лежить властивість нервової тканини змінюватися під впливом дії подразників, зберігати  в  собі  сліди нервового збудження. Зрозуміло, сліди колишніх впливів не можна розуміти як  якісь  відбитки,  на  зразок  слідів  людини  на  вологому  піску.  Під   слідами  в даному випадку розуміють   певні електрохімічні та біохімічні зміни в нейронах (міцність слідів і залежить від того,     які    зміни,  електрохімічні   або   біохімічні,   мали    місце).   Ці   сліди   можуть   за  певних   умов пожвавлюватися  (або,  як  кажуть,  актуалізуватися),  тобто  в  них  виникає  процес збудження за відсутності подразника, що викликав вказані зміни.

Утворення   і збереження  тимчасових  зв'язків  їх  згасання  і пожвавлення представляють собою фізіологічну  основу  асоціацій.  Про  це  і  говорив  І. П.  Павлов:  «Тимчасовий нервовий зв'язок є універсальним  фізіологічним  явищем  у  тваринному  світі  і  в  нас  самих.  А  разом  з  тим воно і психічне - те,  що  психологи  називають  асоціацією,  чи  буде це утворення з'єднань з усіляких дій, вражень або з літер, слів і думок».

    В даний час немає єдиної теорії механізмів пам'яті.

    Більш переконлива нейронна  теорія,  яка  виходить   з   уявлення,   що    нейрони    утворюють ланцюги, по яких циркулюють  біоструми.  Під впливом   біострумів відбуваються зміна в синапсах (місцях  з'єднань  нервових клітин), що полегшує подальше проходження біострумів по цих шляхах. Різний характер ланцюгів нейронів і відповідає тій чи іншій закріпленій інформації.

    Інша  теорія  молекулярна  теорія  пам'яті,  вважає,  що  під  впливом біострумів в протоплазмі нейронів  утворюються   особливі  білкові  молекули,  на  яких  «записується»  надходяча  у  мозок інформація  (приблизно  так, як на магнітофонній стрічці записуються слова і музика). Вчені навіть намагаються  витягти  з мозку померлої тварини ці, як вони називають, «молекули пам'яті». А далі йдуть вже зовсім фантастичні припущення про те, що коли-небудь «молекули пам'яті» можна буде витягувати   з   мозку   померлої  людини  (або  навіть  синтезувати  в  лабораторіях),  виготовляти «піґулки пам'яті» або спеціальну рідину для ін'єкцій і таким чином пересаджувати знання в голову іншої людини. Такого роду вигадки, звичайно, здатні тільки скомпрометувати молекулярну теорію пам'яті.

 

   

Объяснение: