Українське «горобина» вважають похідним від праслов'янських форм *arębina, *ěrębina, *erębina, *rębina («горобина»), утворених від *arębъ, *ěrębъ, *erębъ, *rębъ («куріпка», «орябок», «горобина»), що мало давнішу форму *aremb(h). Схожість праслов'янських назв птахів і рослини пояснюють тим, що вони походять від того ж праіндоєвропейського кореня *ereb(h)-/*oro(b)h- («тварина або рослина темного або червоного кольору»), який у праслов'янському діалектному ареалі набув значення «тварина або рослина кольору неоднорідного, строкатого». В українській ранішими формами є «рябина» й «орябина» (пор. біл. рабіна, рос. рябина, чеськ. jeřáb, jeřabina, пол. jarząb, jarzębina, в.-луж. wjerjebina, н.-луж. jeŕebina), появу варіанту «горобина» пояснюють або характером «г» як протетичного, або зближенням назви дерева зі словом «горобець»
Клинтух- представитель семейства голубиных. Является оседлой птицей и подвержен сезонным изменениям, так в зимние периоды увеличивается количество перьев(за счет увеличения пуховых перьев) и масса птицы, а в летнее напротив. Так же подвержен изменениям в период размножения. Так если в остальное время птица активно передвигается, то при гнездовании не отлетает далеко от места кладки яиц. Так же меняется оперение птицы, что необходимо для нахождения партнера. После гнездового периода птицы в процессе линьки сменяют вновь сменяют перья.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Вкакой области биологии сделал свои открытия российский биолог к.атимирязев