Обоснуйте взаимодействия факторов живой и неживой природы

Объяснение:

1=Б

2=Г

3=Г

4=Б

5=Г

6=В

7=Б

ІІ частина.

1. Серед методів досліджень у генетиці виділіть ті,що допомагають установити причини спадкових захворювань людини, я виявив би три: а) Генеалогічний (просліжуються хвороби родоводу)

б) Близнюковий (виявлення впливу спадковості і зовнішнього середовища на розвиток хвороби у близнюків)

в) Цитогенетичний ( дослідження структури хромосом здорових і хворих людей)

2.  Спадкова інформація зашифрована в генах. Саме гени впливають на багатьох процесів в організмі. Організми, які розмножуються статево, отримують 50% генів від матері і 50% генів від батька, серед генів є домінантні та рецесивні. Серед рецесивних є летальні та полулетальні. В організмах утворюються гамети в результаті мейозу, вони гаплоїдні, тобто мають одинарний набір хромосом, їх два типи - жіночі та чоловічі. При їх зустрічі відбувається запліднення, утворюється зигота - діплоїдна клітина, яка має подвійний набір хромосом. Таким чином, половина спадкової інформації передається від кожного із батьків.

на теле инфузории имеется углубление — клеточный рот, который переходит в клеточную глотку. около рта располагаются специализированные реснички околоротовой цилиатуры, «склеенные» в сложные структуры. они загоняют в глотку вместе с потоком воды основную пищу инфузорий — бактерии[1]. инфузория находит свою добычу, чувствуя наличие веществ, которые выделяют скопления бактерий.

на дне глотки пища попадает в фагосому, перемещаются в теле инфузории током цитоплазмы по определённому «маршруту» — сначала к заднему концу клетки, затем к переднему и затем снова к заднему. в фагосоме пища переваривается, а переваренные продукты поступают в цитоплазму и используются для жизнедеятельности инфузории. сначала внутренняя среда в фагосоме становится кислотной из-за слияния с ней лизосом, затем она становится слабощелочной[4]. по ходу миграции вакуоли от неё отделяются мелкие мембранные пузырьки (вероятно, тем самым увеличивается скорость всасывания переваренной пищи). оставшиеся внутри пищеварительной вакуоли непереваренные остатки пищи выбрасываются наружу в задней части тела через особый участок поверхности клетки, лишенный развитой пелликулы — цитопиг, или порошицу. после слияния с наружной мембраной пищеварительная вакуоль тут же отделяется от неё, распадаясь на множество мелких пузырьков, которые по поверхности микротрубочек мигрируют к дну клеточной глотки, формируя там следующую вакуоль.