Оценить аргументированность и ошибочность теории, выявить слабые и сильные стороны теории стационарного состояния

Теория стационарного состояния. Утверждает о том, что жизнь на Земле существовала вечно, а виды лишь изменялись по численности и вымирали.
В противовес ей можно поставить теорию биопоэза, которая досконально разобрала эволюционные процессы развития Земли. Т.е. согласно теории биопоэза, развитие происходило в 3 этапа:
1. Планетарно-геологическая.
Ее подразделяют на:образование земной коры;образование атмосферы ,( которая совершествовалась в 3 этапа), кислород и озоновый слой появились лишь на 3 этапе; образование гидросферы.
2. Химический (абиотический) период.
тут можно сказать про теории Опарина, Холдейна
3.Биологический ( биотический)

- ферменти значно підвищують швидкість перебігу біохімічних реакцій, але не входять до складу кінцевих продуктів реакції;

- ферменти забезпечують перебіг лише тих біохімічних реакцій, які можливі, виходячи із законів термодинаміки;

- ферменти прискорюють швидкість як прямої, так і зворотної реакції перетворення субстрату, не змінюючи константи рівноваги (Кр) реакції та зменшуючи термін часу до досягнення стану рівноваги (або стаціонарного стану у відкритій метаболічній системі);

- протягом реакції фермент певним чином взаємодіє із субстратом, що перетворюється, але до складу кінцевих продуктів реакції не входить. Під час перебігу біохімічної реакції, що каталізується, відбувається циклічний процес, в ході якого фермент та субстрат підлягають ступеневому перетворенню з утворенням продукту реакції та регенерацією ферменту;

- ферменти є високоспецифічними каталізаторами, тобто діють, як правило, на структурно близькі субстрати, що мають певний хімічний зв’язок, структурно подібні радикали або функціональні групи. Проявом високої специфічності ферментів є їх стереоспецифічність, тобто здатність перетворювати тільки певні стереоізомери, наприклад L- або D-амінокислоти, D- або L-моносахариди

Внутреннее строение виноградной улитки (схема):1 - рот, 2 — глотка, 3 — слюнные железы, 4 — кишечник, 5 — печень, 6 — анальное отверстие, 7 — сердце, 8 — почка, 9 — наружное отверстие почки, 10—легкое, 11 — дыхательное отверстие, 12 — окологлоточные ганглии, 13—гермафродитная железа, 14 — семя-яйцепровод, 15 — яйцевод, 16—семяпровод, 17 — жгут (флаггелум), 18 — мешок «любовных стрел», 19 — белковая железа, 20 — проток и резервуар семеприемника (пальчатые железы не изображены), 21 — половое отверстие, 22 — перикардиальная полость, 23—реноперикардинальное отверстие. Стрелками показано направление движения крови
Это строение брюхоногой виноградной улитки