Реферат про аквариумное рыболовство-побольше

Аквариумное рыбоводство: виды аквариумных рыб, из выращивание, кормление и особенности профилактики болезней. В аквариумах содержат рыб из различных уголков мира. В природных водоемах вода резко отличается по химическим и физическим свойствам, как из-за географического положения, так и в зависимости от сезона года. Таким образом, рыбы живут при различных физико-химических условиях, поэтому при их содержании, а особенно при разведении рыб, совершенно необходимо иметь представление об этих условиях и уметь их изменять. Важную роль играют также биологические процессы, непрерывно происходящие в воде. Виды аквариумных рыб В настоящее время существует более 20 тыс. видов, объединяемых в класс рыб. В аквариумах содержат несколько сотен видов в основном представителей надотряда костистых рыб. Эта группа объединяет подавляющее большинство современных рыб. Естественная система какой-либо группы животных должна отражать родственные связи внутри нее, о которых судят по сравнительному изучению организации животных и их индивидуального развития, а также на основании палеонтологических исследований. По мере накопления знаний в области анатомии, эмбриологии и палеонтологии система рыб постепенно изменяется, все более приближаясь к естественному “родословному древу”, отражающему действительные родственные связи внутри класса рыб. В связи с вышеуказанным систематика, принятая отдельными авторами, несколько различается. Здесь будет употребляться система, принятая школой профессора Никольского.

Традиційна поведінка тварин вивчалася психологами, які використовували для цього лабораторних тварин, наприклад пацюків, в умовах, що дозволяли повністю контролювати одержувану піддослідними тваринами інформацію й можливості їх научування. Психологічний підхід недооцінював уроджені, що не залежать від досвіду реакції. Крім того, звичайно не враховувалися й ті типи поведінки, які служать адаптацією виду до типового для нього природному середовища й не завжди проявляються в лабораторній обстановці. Ці два недоліки були переборені з після дарвінівську епоху, коли почали вивчати поведінку тварин з еволюційної точки зору.
Головна зміна полягала в тім, що поведінка тварин стала розглядатися як одна з ознак, що формується в процесі природного добору поряд з анатомічними й іншими спадкоємними особливостями конкретного виду. 
Однак хаотичний витяг термінів для пояснення поведінкових феноменів погано впливав й впливає на розуміння даного питання, тому що різні наукові школи, що вивчають поведінку, під однією і тією ж назвою можуть розуміти різні речі, а ті самі явища йменувати по-різному. Нарешті, сучасна наука частину термінів, що зустрічаються в літературі, може не використовувати, оскільки із часом стало зрозумілим, що вони неінформативні. І саме головне - існуючі дослідницькі школи обробляють, образно говорячи, наукове поле в різних його частинах й у різних напрямках, тому одні вчені більше уваги приділяють одним групам явищ, інші - іншим, вивчати їх під різними кутами зору. Тому актуальність моєї роботи полягає в спробі описати класифікацію форм поведінки тварин та основних форм поведінки тварин. 

Понятие об изменчивости и ее формах. В эволюционной теории Дарвина предпосылкой эволюции является наследственная изменчивость, а движущими силами эволюции — борьба за существование и естественный отбор. При создании эволюционной теории Ч. Дарвин многократно обращается к результатам селекционной практики. Он показал, что в основе многообразия сортов и пород лежит изменчивость. Изменчивость — процесс возникновения отличий у потомков по сравнению с предками, которые обусловливают многообразие особей в пределах сорта, породы. Дарвин считает, что причинами изменчивости являются воздействие на организмы факторов внешней среды (прямое и косвенное), а также природа самих организмов (так как каждый из них специфически реагирует на воздействие внешней среды).