Перечислите четыре типа животных тканей и пять типов растительных

У животных различают 4 типа тканей:

1)эпителиальную 2)соединительную; 3)мышечную 4)нервную.

1)Эпителиальная ткань, или покровная - ее особенность в том, что клетки почти не содержат межклеточного вещества. Эпителиальная ткань покрывает поверхность тела и выстилает внутренние органы, выполняя защитную, секреторную, всасывающую функции, а также газообмена и другие.

2)Соединительная ткань- ее клетки расположены в большом количестве межклеточного вещества. Ею образованы опорные системы (скелет, сухожилия), а также все другие органы; она объединяет различные виды тканей в едином организме, обеспечивает питание, транспорт веществ, а также защищает организм от механических повреждений, от паразитов и ядовитых веществ.

3) Мышечная ткань - состоит из мышечных клеток воспринимать раздражения, идущие от нервной системы, и соответственно (путем сокращения) отвечать на них. Мышечная ткань в зависимости от строения может быть гладкой и поперечнополосатой. Благодаря мышечным тканям осуществляется движение организма или отдельных его частей.

4)Нервная ткань - имеет клетки (нейроны воспринимать раздражения с особых образований — рецепторов, которые не только воспринимают раздражения, но и передают возбуждения (нервные импульсы).

Из тканей образуются отдельные части организма — органы. Им свойственны определенное строение, специфические функции и определенное местонахождение. 

Животные типы тканей:
1.эпителиальная;
2.соединительная;
3.мышечная;
4.нервная.

Растительные типы тканей:
1.образовательная.
2.покровная.
3.механическая.
4.проводящая.
5.основная

Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би — розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники — віруси, різноманітні бактерії, най ші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їхньої життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки — пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення. Тому в країнах розвиненої медицини предметом людської інфектології[1] є, передусім, так звані заразні, комунікативні хвороби (англ. Communicable diseases), тобто ті, які можуть бути передані здоровим особам. Але в широкому сенсі інфекційні захворювання — це усі розлади, які спричинюють збудники, зокрема, вогнищеві ураження органів (абсцеси, гнояки, гнійний апендицит, фурункули, бактеріальна пневмонія, тощо). Їх вивчають, діагностують і лікують у складі тих медичних спеціальностей, які опікуються тими чи іншими органами чи системами.

Виділяють поняття Інфекція або заражування хворобою (від англ. Infection — проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження[2]) — стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент — патоген, який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.[3] З позицій патологічної фізіології вирізняють інфекційний процес — комплекс взаємних пристосувальних реакцій у відповідь на інфекцію, на укорінення і розмноження патогену в макроорганізмі, спрямований на відновлення порушень гомеостазу та біологічної рівноваги з навколишнім середовищем. Включає взаємодію збудника, макроорганізму і навколишнього середовища. Цей стан може нічим клінічно не проявлятися через переважання компенсаторних процесів над патологічними реакціями. Тоді інфекційна хвороба — крайній ступінь виразності інфекційного процесу, коли все ж таки виникають порушення гомеостазу в результаті переважання патологічних реакцій над компенсаторними.

Объяснение:

коралловые полипы  обычно представлены колониями, однако есть одиночные (актинии).коралловые полипы преимущественно обитают в тропических морях на мелководье и участвуют в образовании рифов. обычно имеют известковый скелет. чаще питаются планктоном, который ловят с щупалец. 

класс сцифоидные  относится к кишечнополостным. его представители в своем жизненном цикле имеют две жизненные формы — медузу и полип. медузы сцифоидных — это половая стадия, для них характерны крупные размеры, свободно плавают в толще воды. полипы сцифоидных — это бесполая стадия, их размеры несколько сантиметров.