1. все животные состоят из одной или клеток. 2. образующие их клетки не имеют хлорофилла, и поэтому они употребляют органические вещества. 3. добывая готовые органические вещества, большинство животных активно .

1. Все животные состоят из одной или множества клеток.2. Образующие их клетки не имеют хлорофилла, и поэтому они употребляют готовые органические вещества.
3. Добывая готовые органические вещества, большинство животных активно передвигаются .

А учебник для кого придумали? Наверняка там есть информация)
1)Клетки крови:эритроциты
2)Строение: Красные, безъядерные, двояковогнутые клетки крови
3)Функции: перенос гемоглобина(особый белок,он делает нашу кровь красной)А гемоглобин уже переносит кислород и углекислый газ
1)Клетки крови: лейкоциты
2)Строение:Белые кровяные клетки, содержат ядро
3)Функции:Защита организма от проникновения болезнетворных бактерий
1)Клетки крови: тромбоциты
2)Строение: Бесцветные и безъядерные кровяные пластинки(не клетки!)
3)Функции: Участие в процессах свертывания крови и в остановке кровотечения, образуя кровяной сгусток - тромб

Основывалась исключительно на свои знания, если нужно больше информации - милости взять в руки учебник)

Людина — частина природи, має біологічні властивості і підвладна біологічним закономірностям. У той же час вона — істота соціальна, є носієм суспільних характеристик і поза суспільством як людина не існує. Звідси й виникає проблема співвідношення біологічного й соціального в людині.

З точки зору сучасної науки і наукової філософії сутність людини (тобто те, що визначає її специфіку, відмінність від інших живих істот) соціальна, але необхідно визнати наявність, значення і відносну самостійність її біологічної природи. Вчені вважають, що біологічне в людині «зняте» соціальним. Це означає, що воно — це біологічне начало перетворене, значною мірою підпорядковане соціальному, але не усунуте, зберігається, утворює із соціальним діалектичну єдність.

Генетично зумовлені, передаються по спадковості анатомофізіологічні характеристики, в тому числі структура нервової системи, мозку, органів чуття. В новонародженої дитини вони від початку є людськими. Природжена можливість, здатність оволодіти мовою, мисленням, стати особистістю, реалізується лише влюдському, соціальному оточенні, у світі культури. Біологічно зумовлений ряд параметрів людського життя, наприклад, вікові етапи, тривалість життя. Але і тут вплив соціальних умов досить виразний. Природжені певні особливості нервово-психічних реакцій, темперамент, тип вищої нервової діяльності; можливо, й деякі обдарування, наприклад, музичні, математичні, - але знов-таки їх прояв, розвиток або, навпаки, гальмування залежать від соціальних умов, від навчання й виховання. Є припущення, що до деяких видів асоціальної (анти-суспільної, злочинної) поведінки «привертають» генетичні фактори, проте й тут, якщо людина психічно нормальна, не божевільна, вирішальне значення має вплив середовища, умови життя, виховання, моральна самосвідомість. Якими б не були природжені особливості нервової системи, людина, яка не страждає психічним захворюванням, здатна контролювати свою поведінку і несе за неї відповідальність.

Потреби й прагнення, які називаються вищими, — пізнавальні, моральні, естетичні, потреба в спілкуванні і т.п. — най-біологічні, соціальні за своїм походженням і змістом. Суспільно зумовлені відповідні цілі й мотиви поведінки, напрям думок, моральні принципи, світогляд, громадянські, політичні позиції і т.д.