Нужно .краткое сообщение о астрицах и оскаридах

Острицы живут в задней кишке приматов и человека, чаще всего у детей, это мелкий паразитический червь , размер тела 5-12 мм.

Аскарида - паразит кишечника. ее самцы достигают 15-25см, а самки 20-40 см. аскариты заражают один и тот же организм дважды.

Аскариды и острицы - это гельминты из класса круглых червей.

Аскариды обитают в просвете кишечника хозяина и пи­таются его содержимым. Органов прикрепления они не имеют, поэтому должны все время двигаться навстречу пищевым массам. Продолжи­тельность жизни аскариды человеческой до 11-12 месяцев. У зараженных людей наблюдают нарушения работы кишечника, острые боли, может развиваться малокровие.

Острица также паразитирует в кишечнике человека. Это небольшие черви (длина самок — до 12 мм, самцов — до 5 мм) с незначительной продолжительностью жизни (приблизительно месяц). Как и аскари­ды, острицы отравляют организм хозяина продуктами своего обмена веществ. Чаще всего острицы паразитируют у детей. Оплодотворенные самки остриц обычно ночью откладывают яйца в складках кожи вокруг анального отверстия, раздражая ее своими выделениями. Человек ощущает сильный зуд. При расчесывании этих мест на руках остаются яйца паразита. С немытыми руками они могут снова попадать в кишеч­ник. Так происходит неоднократное самозаражение и заболе­вание продолжается довольно долго.

Рибам властивий широкий спектр харчових об'єктів і методів живлення. Загалом, риби можуть бути поділені на травоїдних, хижаків, детритофагів та всеїдних. Рослиноїдні риби можуть живитись як макро- так і мікроводоростями, а також водними квітковими рослинами.

Рослиноїдні риби можуть живитись як макро- так і мікроводоростями, а також водними квітковими рослинами. Деякі з рослиноїдних риб пристосовані до живлення планктоном, фільтруючи його спеціальними зябровими тичинками на зябрових дугах.

Хижі риби використовують як поживний ресурс найширший спектр об'єктів. Планктонні фільтратори (такі, як Китова акула — найбільша сучасна риба) відфільтровують зоопланктон з товщі води; окрім того, риби можуть живитись ракоподібними, моллюсками, пласкими, круглими та кільчастими червами, а також іншими рибами. Найбільш спеціалізованими з хижих риб є такі, що живляться ектопаразитами інших риб (представники родин Labridae, Chaetodontidae та інші), які вибирають паразитів та відмерлі шматочки шкіри з поверхні тіла риб-"клієнтів", які спеціально відвідують місця помешкання «чистильщиків», і навіть вишикуються там в чергу.

Багато видів риб можуть змінювати тип живлення протягом життя: такі, що живляться планктоном у молодому віці, можуть переходити на живлення рибами або великими безхребетними в дорослому стані.

Видільна система та осморегуляція

Основним органом виділення риб є нирки. Нирки риб є мезонефричними (тулубовими).

Наслідком мешкання у водному середовищі є низка проблем з осморегуляцією, з якими стикаються як прісноводні, так і морські риби. Майже всім рибам притаманний осмотичний тиск, показник якого нижче (солоноводні риби) або вище (прісноводні риби) за осмотичний тиск зовнішнього середовища. Єдиним винятком є міксини, концентрація солей в організмі яких збігається з такою в морській воді (так само, як у морських безхребетних).

Хрящові риби є ізоосмотичними (тобто мають у внутрішньому середовищі такий самий тиск, що характерний для морської води), але, при цьому, в організмі хрящових риб концентрація солей набагато нижча, аніж в навколишньому середовищі.

Кісткові риби не є ізоосмотичними, тому в ході еволюції виробили механізми, що дають змогу здійснювати виведення або затримку іонів. Морські костисті риби з низькою (відносно навколишнього середовища) концентрацією іонів в організмі постійно втрачають воду, що під дією осмотичного тиску виходить з їхніх тканин назовні. Ці втрати компенсуються за рахунок пиття та фільтрації солоної води. Катіони натрію та хлорид-іони виводяться з крові через зяброві мембрани, у той час як катіони магнію та сульфатні аніони виводяться нирками. Прісноводні риби стикаються з протилежною проблемою, завдяки наявності в організмі солей в концентрації вищій, аніж в навколишньому середовищі. Осмотичний тиск у їхньому організмі вирівнюється завдяки захопленню іонів з водного середовища через зяброві мембрани, а також завдяки виробленню великої кількості сечовини.

Розмноження

Докладніше: Розмноження риб

З огляду на те, що риби є групою хребетних, яка найширше представлена по вертикалі, вони в ході еволюції набули пристосувань до великого спектра асоційованих з різними глибинами умов. Не оминули ці пристосування і сферу розмноження. Загалом, для риб характерні три типи розмноження: двостатеве, гермафродитне та партеногенетичне.

Двостатеве розмноження

Двостатеве розмноження є найбільш звичайною та широко поширеною його формою. При цьому репродукції статі всередині виду є чітко відокремленими. При цьому деякі види можуть демонструвати дуже яскраво виражені вторинні статеві ознаки, або статевий диморфізм. Ці характеристики вторинних статевих ознак звичайно виявляються тільки однією статтю (у більшості випадків — чоловічою), не виявляються до статевого дозрівання, можуть інтенсифікуватися протягом шлюбного сезону, і, звичайно, не сприяють індивідуальному виживанню. Вторинні статеві ознаки можуть виявлятися у вигляді різниці в розмірах тіла, частин тіла (наприклад, видовжені плавці або частини плавців), будови тіла (наприклад, виступи на голові), розташуванні зубів, забарвленні, а також зустрічаються і в різниці між акустичними, хімічними, електричними і т. ін. характеристиками статей. Двостатевий б розмноження може включати в себе моногамію, полігамію та проміскуітет.

Объяснение:

ответ:1. Движение цитоплазмы можно наблюдать при специальных меченых изотопов веществ, которые были бы тропны для для данных клеток.

2. Движение цитоплазмы обеспечивает циркуляцию питательных веществ и органелл в клетке.

3. Все органы растения состоят из разнообразных клеток.

4. Потому что между клетками существуют цитоплазматические мостики и межклеточное вещество, не дающее им разъединится.

5. Вещества в живую клетку поступают при процессов фагоцитоза и пиноцитоза.

6. При делении клетки клеточная мембрана врастает между этими двумя молекулами ДНК, так что в конечном итоге в каждой дочерней клетке оказывается по одной идентичной молекуле ДНК.

7. Рост органов объясняется тем, что происходит активное деление клеток растения. Если клетка не разделится - то она перестанет существовать.

8. Хромосомы находятся в ядрах клеток.

9.Хромосомы выполняют роль хранения, реализации и передачи генетической информации в клетке.

10. В старой клетке теломеры (конечные участки хромосом) значительно короче, нежели у молодых клеток.

Объяснение: