Сравнительная характеристика клетки эукариот и прокариот

Мы рас­смот­ре­ли про­ка­ри­о­ти­че­скую клет­ку, ко­то­рая ор­га­ни­зо­ва­на до­ста­точ­но про­сто по срав­не­нию с эу­ка­ри­о­ти­че­ской клет­кой, ос­нов­ным от­ли­чи­ем ко­то­рой яв­ля­ет­ся от­сут­ствие оформ­лен­но­го ядра, коль­це­вая мо­ле­ку­ла ДНК рас­по­ла­га­ет­ся в ци­то­плаз­ме сво­бод­но и не окру­же­на ядер­ной обо­лоч­кой. В про­ка­ри­о­ти­че­ской клет­ке нет мем­бран­ных ор­га­нелл, ко­то­рые свой­ствен­ны эу­ка­ри­о­ти­че­ским клет­кам.

Умови існування живих організмів – це наявність води, світла, повітря, продуктів харчування. Усе живе на планеті завжди пристосовується до різних умов існування. У нашій місцевості умови змінюються зі зміною пір року. Активний розвиток рослин починається навесні й триває протягом усього літа. Саме в цей час рослини отримують достатню кількість тепла, світла й води. Восени їх розвиток поступово припиняється. У дерев опадає листя. Однорічні рослини гинуть. У ґрунті залишається тільки їхнє насіння, яке проросте наступної весни. У багаторічних трав відмирає наземна частина рослин і зберігаються тільки підземні органи – кореневища або цибулини. Восени зменшується, а взимку і зовсім припиняється надходження води та поживних речовин із ґрунту.

Дерева покриті листям лише влітку. Їх стовбури й гілки захищені від випаровування води взимку досить товстою корою, а бруньки в більшої частини дерев – щільною смолистою лускою. Вічнозеленими залишаються тільки хвойні дерева.      

У рослин сформувалися різні пристосування до умов існування. Наприклад, рослини, які живуть у посушливих місцевостях, під час дощів запасають воду в листі та стеблах (кактуси, алое). В одних рослин листя перетворилося на колючки, листя інших має грубий восковий покрив, що дозволяє їм ощадливо витрачати воду. Деякі рослини (саксаул, верблюжа колючка) дістають воду з великої глибини завдяки дуже довгому корінню.

Території поблизу екватора – це найтепліші райони нашої планети, де завжди тепло і часто випадають дощі. Тому рослини тут ростуть швидко й густо.

У багатьох тварин восени накопичується шар жиру, а хутро стає густішим, наприклад, у лисиці, вовка, зайця, лося. Деякі тварини впадають у сплячку, і тоді всі процеси життєдіяльності в них уповільнюється. Наприклад, ведмідь, їжаки, ящірки, змії, байбак.

Тварини, які живуть у ґрунті, пристосовані до життя в умовах недостатньої кількості світла. Так, кріт має своєрідну будову передніх лап, кисті його сильно розвинені й перетворені в лопати, якими він розгрібає землю. Коротке, але густе бархатисте хутро крота захищає його шкіру від контакту з землею. Очі в крота дуже малі й недорозвинені, але вада зору компенсується добрим нюхом. Вушних раковин немає: вони заважали б кротові просуватися у вузьких підземних ходах.

Найхолоднішими місцями планети є Північний і Південний полюси. Небагато тварин змогли пристосуватися до постійного холоду й оселитися там. Так, Південний полюс – це батьківщина пінгвінів, яких захищає від низьких температур щільне пір’я з пухом і жир. Білі ведмеді, кити й тюлені – теж мешканці полюсів.

Риби – мешканці водного середовища – добре пристосовані до життя у воді. Так, для дихання розчиненим у воді киснем вони мають спеціальні органи дихання – зябра. Для переміщення у воді на тілі риб існують такі органи руху, як плавці, а тіло зазвичай обтічної форми.

Певні птахи здійснюють перельоти на великі відстані в інші, тепліші, краї.

Вывод: Тело птицы имеет обтекаемую форму, что снижает сопротивление при полете. Сам полет осуществляют крылья с контурными перьями и хвост с рулевыми.

 

Лабораторная работа №9 «Строение скелета птицы» 26.02

Цель. Изучить особенности строения скелета птиц. Отметить черты, связанные с полетом.

Оборудование: скелет птицы, пинцет.

Ход работы

1. Рассмотреть скелет птицы. Определить форму черепа. Рассмотреть костную основу клюва и большие глазницы, соединения нижней челюсти с черепом и черепа с позвоночником.

2. Рассмотреть отделы позвоночника. Назвать их.

3. В шейном отделе обратить внимание на строение первых двух позвонков, на седловидную форму и подвижное соединение других позвонков. Отметить значение этой особенности в жизни птицы.

4. Найти грудной отдел позвоночника, обратить внимание на неподвижное соединение позвонков. Рассмотреть строение грудины и ребер.

5. Назвать кости пояса и свободных передних конечностей. Обратить внимание на кости плеча, предплечья, пряжки, пальцев.

6. Найти пояс задних конечностей. Рассмотреть его, обратив внимание на прочность соединения костей таза с позвоночником. Объяснить значение этой особенности строения скелета в жизни птицы.

7. Рассмотреть кости задних конечностей. Назвать их. Обратить внимание на цевку — длинную кость стопы. Подсчитать число пальцев.

8. Отметить в строении скелета птицы черты при связанные с полетом.

Ход работы:

1. Череп достаточной маленький с большими глазницами;

2. Отделы позвоночника: шейный (9-25 позвонков), грудной (3-10), поясничный (6 позвонков), крестцовый (2 позвонка), хвостовой.

3. Первые 2 позвонка – атлант и эпистрофей обеспечивают подвижность головы птицы.

4. Грудные позвонки срослись в единую спинную кость. К грудным позвонкам причленяются ребра. Грудные позвонки, ребра, грудина образуют грудную клетку, защищающую внутренние органы.

5. Скелет крыла: плечо, предплечье, кисть. Часть костей запястья и пястья срослись в пряжку. Скелет свободной задней конечности состоит из бедренной кости, костей голени, сросшихся вместе и стопы. Часть костей предплюсны и все плюсневые кости срослись в цевку.

6. Поясничные, крестцовые и часть хвостовых позвонков образуют сложный крестец. Он создает опору для задних конечностей. Таз у птиц открытый – лобковые кости не срастаются, а широко расходятся в стороны. Это позволяет птицам откладывать яйца.

7. Кости задней конечности: бедро, голень, цевка, фаланги пальцев. У птиц 4 пальца (редко 3).

Вывод: Опорно-двигательная система хорошо отражает при птиц к полету. Скелет легкий и прочный. Легкость обеспечивается пневматичностью костей, прочность — их срастанием. В кисти кости срослись в пряжку, в стопе — в цевку. Наиболее крупные и сильные летательные мышцы начинаются на киле грудины и сухожилиями прикрепляются к костям крыльев.