Составить 10 вопросов на тему параграфа- раздажимость свойство живых организмов. 50

Легені — парний орган. зовні вони вкриті сполучнотканинною оболонкою —  легеневоюплеврою.  внутрішню стінку грудної порожнини ви­стилає  пристінкова  плевра.  герметичнаплевральна порожнина  між легенями й пристінковою плеврою зволожена, і в ній немає повітря. основна функція легень — забезпечення газообміну між зовнішнім середовищем та організмом. газообмін у легенях відбувається внаслідок ритмічних дихальних рухів —  вдиху  і  видиху.  у легенях відсутня м’язова тканина; дихальні рухи здійснюються за міжреберних і грудних м’язів та діафрагми. під час вдиху, завдяки підняттю ребер і опусканню діафрагми, об’єм грудної порожнини збільшується. одночасно із збільшенням об’єму грудної порожнини розширюються і легені. під час видиху відбувається розслаблення зовнішніх міжреберних м’язів, опускання ребер і підняття купола діафрагми; об’єм грудної клітки і легень зменшується.нейрогуморальна  регуляція забезпечує ритмічне чергування вдиху і видиху, зміни частоти та глибини дихальних рухів. нервові механізми дихання забезпечуються  дихальним центром, що міститься в довгастому мозку та руховими нервами, ядра яких розміщені в спинному мозку. основним гуморальним фактором регуляції дихання є концентрація со2  в крові (підвищений вміст со2  викликає збільшення глибини та частоти дихання).систему органів дихання людини становлять  повітроносні шляхи  та  легені.  до повітроносних шляхів належать:   носова порожнина,  носоглотка,  гортань,  трахея і бронхи. носова порожнина розділяється кістково-хрящовою перегородкою на праву і ліву половини, у кожній з яких є звивисті носові ходи. слизова оболонка, що вистилає носову порожнину, густо вкрита війками, пронизана кровоносними судинами і залозами. повітря, що надходить у носову порожнину, очищається, зігрівається, зволожується і знезаражується.

Вэтот период папоротникообразные не только росли по берегам водоемов, но и образовывали необыкновенные леса из древовидных гигантских растений. некоторые деревья этих лесов достигали в высоту почти 40 м. под пологом таких деревьев существовали и небольшие растения, напоминавшие современные мхи, папоротники, хвощи и плауны. среди ветвей деревьев, размножавшихся спорами, еще не было ни одной птицы. в мрачном безмолвном лесу летали огромные стрекозы. по земле ползали насекомые,  паукии скорпионы.многоводные реки во время разливов сносили упавшие деревья на мелководья, покрывали их там илом и песком. под давлением наносов и воды деревья спрессовывались и за многие миллионы лет без доступа кислорода превращались в каменный уголь.наряду с растениями, размножавшимися спорами, в каменноугольном периоде существовали своеобразные папоротники. на их листьях встречались образования, которые можно считать примитивными семязачатками. это удалось установить в результате изучения отпечатков и окаменелостей древних растений, найденных в пластах осадочных пород.каменный уголь используют теперь как один из лучших видов топлива и как сырье для промышленности. на каменном угле работают паровозы, паровые котлы тепловых электростанций, фабрик и заводов. из угля получают горючий газ и другие продукты. из него вырабатывают анилиновые краски, лаки, пластмассы, лекарства и многое другое. по добыче каменного угля наша страна занимает первое место в мире.   древние папоротникообразные и образование каменного угля  около 300 млн. лет назад растительный покров суши нашей планеты был совсем не таким, как теперь. влажный и теплый климат сохранялся в течение круглого года. туманная мгла водяных паров часто закрывала солнце. шли теплые ливневые дожди. это вызывало разливы рек, образование озер и заболачивание почвы. при этом хорошо развивались прибрежные и болотные  растения  — древние папоротникообразные  176. у  папоротников, плаунов и хвощей имелись корни,  стебли  и листья, чему они были лучше приспособлены к наземному образу жизни, чем мхи. они образовывали значительно больше спор и, следовательно, могли успешнее размножаться. это к господству папоротникообразных на суше в каменноугольный период развития планеты.