До умовних чи безумовних рефлексів відносять зіничні рефлекси

изначати характерні риси соціально-економічного розвитку тогочасних провідних країн світу в другій половині ХіХ — на початку XX ст.; аналізувати формування колоніалізму та його наслідки для народів світу; розкривати особливості політичного розвитку й робітничого руху в провідних країнах світу.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке промисловий переворот? Коли і де він розпочався? 2. Якими були результати і наслідки промислового перевороту? 3. Покажіть на карті провідні країни світу першої половини ХіХ ст. 4. Назвіть панівні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку в першій половині ХіХ ст.

РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ. Друга половина XIX — початок XX ст. характеризувалися подальшим розвитком індустріального суспільства у провідних країнах світу.

За цей період промислове виробництво зросло тут майже втричі. Особливо швидко розвивалася важка промисловість. Виплавка сталі, чавуну, видобуток вугілля, виробництво машин та обладнання стали показниками могутності країни.

Найбільших успіхів було досягнуто в металургії, машинобудуванні, транспорті. Разом із появою нових галузей промисловості (електротехнічної, хімічної тощо) це докорінно змінило повсякденне життя людей.

Розгортання індустріалізації, тобто створення великих підприємств, потребувало нових форм організації виробництва та значних фінансових інвестицій (вкладень із метою отримання прибутків). Для залучення капіталу для вирішення широкомасштабних економічних завдань набуло поширення акціону-вання. Значні фінансові ресурси, зосереджені в руках вузького кола банкірів і промисловців, зумовили посилення їхньої ролі в економічному та політичному житті суспільства. Цей вузький дістав назву фінансової олігархії.

Витамины (от латинского vita — жизнь) — особые органические вещества, которые, не являясь источником энергии или строительным материалом для организма, тем не менее необходимы (в незначительных, часто минимальных количествах) для его нормальной жизнедеятельности (и даже для самого существования). Витамины участвуют в обмене веществ, являются биологическими ускорителями химических реакций, протекающих в клетке, повышают устойчивость к инфекционным заболеваниям, повышают работо облегчают течение многих болезней, снижают отрицательное влияние различных профессиональных вредностей и т.п. [2].

Витамины применяют не только при лечении гипо- и авитаминозов, т. е. витаминной недостаточности, развившейся в результате отсутствия или недостаточного поступления в организм того или иного витамина с пищей (или в результате нарушений всасывания витаминов при заболеваниях желудочно-кишечного тракта), их широко используют также для комплексного лечения многих заболеваний, при которых требуется усиленный прием витаминов.

Витамины обозначаются буквами латинского алфавита (витамины А, В, С, D и т. д.); кроме того, они имеют и специальные названия. Все витамины делятся на две группы: водорастворимые (витамины С, Р, группы В) и жирорастворимые (витамины А, Е, D, К).

Источником витаминов являются продукты питания растительного и животного происхождения, с которыми они поступают внутрь. Образование некоторых витаминов частично происходит в организме, в частности при участии микробов, обитающих в толстой кишке. В настоящее время в широких масштабах освоено изготовление витаминных препаратов в виде готовых лекарственных форм. Следует считать абсолютно необоснованным бытующее у некоторых людей представление о безвредности витаминов. Избыточные их дозы (гипервитаминоз) могут оказывать вредное и даже токсичное действие на организм, и поэтому витаминные препараты следует принимать по назначению врача.