Постембріональний розвиток (від лат. post — після і грецького έμβρυο — зародок) або ж післязародковий розвиток — період індивідуального розвитку (онтогенезу) організму, що починається після зародкового розвитку виходом зародка з яйцевих або зародкових оболонок і закінчується статевим дозріванням і припиненням росту.
Розрізняють два види постембріонального розвитку: прямий, коли виходить організм, подібний до дорослого наприклад у птахів, ссавців, і непрямий — утворюється личинка, яка перетворюється безпосередньо на дорослу особину або через метаморфоз як наприклад у комах.
Постембріональний розвиток характеризується рядом пристосувань, необхідних для захисту від ворогів, активного добування їжі тощо, які іноді зберігаються протягом усього життя або тільки під час постембріонального розвитку — так звані провізорні органи. В постембріональному періоді організм веде самостійний іб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо.
Объяснение:
вроде бы так
Стрімке вторгнення людини у природні процеси та вплив на навколишнє середовище в ході науково-технічного прогресу набули глобального характеру і можуть призвести до незворотних наслідків, якщо не вживати заходів щодо їх знешкодження та ліквідації причин порушень навколишнього природного середовища. Розв’язуючи конкретні виробничі завдання із задоволенням своїх матеріальних і духовних потреб, людина активно змінює природу, в більшості випадків негативно впливає на її рівновагу, допускає надто багато порушень вимог і норм охорони довкілля. Проте і сама природа може негативно впливати на рівновагу компонентів навколишнього природного середовища, справляє зворотну дію, призводить до порушення стану еколого-економічних систем. Масштаби впливу досягли таких розмірів, що під загрозу поставлене саме життя на планеті.
Отже, за впливу на природу порушення навколишнього природного середовища можна класифікувати як:
природні (природничі);
антропогенні, техногенні.
Особливо небезпечні порушення — антропогенні. Небезпека антропогенного впливу на стан навколишнього природного середовища полягає не стільки в масштабах цього впливу, скільки у концентрації діяльності, а відповідно, і тих порушень, що виникають в навколишньому середовищі на обмеженій території з великою щільністю населення.
За масштабами впливу порушення навколишнього природного середовища поділяються на:
глобальні;
регіональні;
локальні.
За типом діяльності людини (антропогенний чинник) порушення навколишнього природного середовища класифікуються на:
організаційні недоліки;
технологічні недоліки;
експлуатаційні недоліки.
Приклади:
недисциплінованість, безвідповідальність керівників, спеціалістів та працівників підприємств різних галузей;
недосконалість технологій виробництва, відсутність захисних приладів та обладнання;
втрати при транспортуванні та переробці, низький коефіцієнт використання добутих матеріалів і продуктів.
Основні причини порушень:
безгосподарне використання природних ресурсів (надр землі, ґрунтів, лісових, водних, атмосферних);
забруднення ґрунтів і водойм стоками, атмосфери — викидами, розміщенням виробничих відходів у навколишньому середовищі;
безграмотне застосування мінеральних добрив і пестицидів;
надзвичайно велике антропогенне навантаження на окремі території (зростання населення, невиправдана концентрація забруднюючих підприємств та інше), а також фактори, що наведені вище в прикладах.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Описать органоиды по плану.а) Функции б) Строение в) Химический состав
Ядро.
а) Хранение и передача наследственной информации. Формирование иРНК для синтеза белковых молекул.
б) Окружено внешней и внутренней мембраной. На внешней мембране находяться рибосомы. Внутри есть ядрышко. Заполнено нуклеоплазмой.
в) Состоит из ДНК, РНК и белков. Мембраны имеют липидную природу.
Лизосома.
а) Расщепление питательных веществ, поступающих в клетку. Расщепление клетки путем автолиза. Аутофагоцитоз.
б) Окружена одной мембранной. Внутри содержаться разнообразные ферменты.
в) Протеолитические ферменты. Стенка из фосфолипидов.
II. Распределите характеристики соответственно органоидам клетки (поставьте буквы, соответствующие характеристикам органоида, напротив названия органоида).
1. Плазматическая мембрана - О);
2. Ядро - Н); 3); Д);
3. Митохондрии - Н); 3); К);
4. Пластиды - В); Н); 3);
5. Рибосомы - Б); И); Р);
6. ЭПС - Ж);
7. Клеточный центр - П);
8. Комплекс Гольджи -А); И);
9. Лизосомы - Л); И);
10. Жгутики и реснички - М);
III. Уберите лишнее.
Плазматическая мембрана, ЭПС, митохондрия (лишнее, поскольку двухмембранная органелла), комплекс Гольджи, лизосома.
IV. Заполните пробелы, пользуясь подсказками в скобках.
Внутренняя мембрана+наружная мембрана = митохондрия. (кристы - это складки внутренней мембраны, не знаю, как их сюда приплести, возможно, что вы что-то пропустили).
V. Выберите правильный ответ.
1. Хемосинтез происходит:
Г) в цитоплазме;
2. Образование РНК НЕ происходит в:
А) в ЭПС;
3. Рибосомы состоят:
Г) из белков и липидов;
4. Какие пластиды содержат пигмент хлорофилл?
Б) хлоропласты;
5. Крупные частицы попадают в клетку путем:
В) фагоцитоза;
VI. Определите, правильно ли данное высказывание (да - нет) .
1. Рибосома состоит из двух субъединиц. (Да).
2. Функция хлоропластов, хромопластов и лейкопластов - фотосинтез. (Нет).
3. Бактерии и грибы относятся к прокариотам. (Нет).
4. Молекула ДНК прокариотов имеет форму кольца. (Да).
5. Органоиды — это непостоянные образования клетки. (Нет).
6. Клеточная стенка растений состоит из целлюлозы. (Да).
7. У прокариотов нет оформленного ядра. (Да).
8. Жгутики и реснички различаются по длине. (Да).