1тестовый вопрос, возраст самых древних окаменелостей, относимых к эволюционной линии надсемейства гоминоидов (высших узконосых обезьян: человекообразных обезьян и гоминид): 1)5 млн. лет 2)3 млн. лет 3)20 млн. лет 4)40 млн. лет

Я думаю что 20 млн. лет назад или 40 млн лет назад а так правельный ответ :20млн.лет

трубчатые (плечевая, локтевая, лучевая, бедренная, большая берцовая, малоберцовая) — это длинные кости в форме трубки, имеющие внутри канал с жёлтым костным мозгом. Обеспечивают быстрые разнообразные движения конечностей.

Губчатые (длинные: рёбра, грудина; короткие: кости запястья, предплюсны)  — кости, преимущественно состоящие из губчатого вещества, покрытого тонким слоем компактного вещества. Содержат красный костный мозг, обеспечивающий функцию кроветворения.

Плоские (лопатки, кости черепа) — кости, ширина которых преобладает над толщиной для защиты внутренних органов. Состоят из пластинок компактного вещества и тонкого слоя губчатого вещества.

Смешанные — состоят из нескольких частей, имеющих разное строение, происхождение и функции (тело позвонка является губчатой костью, а его отростки — плоскими костями).Различные виды соединения костей обеспечивают функции частей скелета.

Неподвижное (непрерывное) соединение представляет собой срастание или скрепление соединительной тканью для выполнения защитной функции (соединение костей крыши черепа для защиты головного мозга).

Полуподвижное соединение через упругие хрящевые прокладки образуют кости, выполняющие и защитную, и двигательную функции (соединения позвонков межпозвоночными хрящевыми дисками, рёбер с грудиной и грудными позвонками).

Подвижное (прерывное) соединение благодаря суставам имеют кости, обеспечивающие движение организма.

Брунька – це зачатковий пагін з дуже вкороченими міжвузлями. Якщо брунька с зачатковим пагоном, то в ній мають бути зачаткове стебло, зачаткові листки та зачаткові бруньки, які ми можемо побачити за до лупи. На верхівці зачаткового стебла є ділянка з твірною тканиною, яка називається конусом наростання. З нього утворюються тканини та відбувається ріст пагона. Зовні бруньки захищені покривними лусочками, які є видозміненими листками. У зимуючих бруньок покривні луски вкриваються кутикулою, або смолянистими речовинами (наприклад, у тополі, берези). Бруньки відрізняються розмірами, формою, розташуванням, функціями тощо. За призначенням розрізняють вегетативні бруньки, з яких утворюються нові листки, та генеративні бруньки, з яких формуються квітки або суцвіття. За місцем розташуванням бруньки бувають верхівкові (розташовуються на верхівках пагонів і забезпечують ріст пагона у висоту) і бічні (містяться на бічних пагонах і здійснюють галуження). Бічні бруньки, які розвиваються в пазухах листків, називають позушними, а ті, що закладаються на стеблах, листках, додаткових коренях, – додотковими. Вони беруть участь у вегетативному розмноженні. Рослини також мають бруньки, які тривалий час можуть перебувати у стані спокою, але при пошкодженні рослини дають початок новим пагонам. їх називають сплячими бруньками. Отже, бруньки забезпечують ріст рослини у довжину та її галуження, перенесення несприятливих умов, утворення квіток для статевого розмноження, вегетативне розмноження тощо.