3) почему погибло подопытное животное у которого воротную вену печени, идущую от кишечника, напрямую соединяют с нижней полой веной?

Ввиду того, что нижняя полая вена помимо своей основной функции циркуляции крови так же выполняет вс функцию для надпочечников, а именно - синтез H1N1 белка, а воротная вена печени такой функцией не наделена - мы имеем простейший анатомический коллапс, ввиду того, что разные по функциям и структурам вены сшиты вместе. Таким образом мы связываем несвязываемое.

Безусловные рефлексы наследуются потомством от родителей, сохраняются в течение всей жизни организма и воспроизводятся из поколения в поколение (постоянны). Они свойственны всем особям определённого вида, т. е. являются групповыми.

У безусловных рефлексов постоянные рефлекторные дуги, которые проходят через ствол головного мозга или через спинной мозг (для их осуществления необязательно участие коры больших полушарий головного мозга).

Различают пищевые, оборонительные, половые и ориентировочные безусловные рефлексы.

Пищевые: отделение пищеварительных соков в ответ на раздражение рецепторов полости рта, глотание, сосательные движения у новорожденного.

Оборонительные: отдёргивание руки, прикоснувшейся к горячему предмету или при болевом раздражении, кашель, чихание, мигание и др.

Половые: с половыми рефлексами связан процесс размножения.

Ориентировочный (его И. П. Павлов назвал рефлексом «что такое?») обеспечивает восприятие незнакомого раздражителя. Ориентировочный рефлекс появляется в ответ на новый раздражитель: человек настораживается, прислушивается, поворачивает голову, скашивает глаза, задумывается.

Благодаря безусловным рефлексам сохраняется целостность организма, поддерживается постоянство его внутренней среды и происходит размножение.

Сложная цепь безусловных рефлексов называется инстинктом.

Объяснение:

Роль одноклітинних організмів у природі й житті людини. 
Одноклітинні є учасниками ланцюгів живлення, відіграють важливу роль у ґрунтоутворювальних процесах, деякі з них, відмираючи, утворю­ють поклади вапняних і сіліцієвих порід, що входять до складу земної кори. 

Серед найпростіших є паразити рослин, тварин і людини. Так, ма­лярійний плазмодій, оселяючись в еритроцитах людини, руйнує їх, спричиняючи виникнення тяжкого захворювання — малярії, а дизен­терійна амеба, паразитуючи в клітинах стінок товстого кишечнику людини, спричиняє тяжке захворювання кишечнику. Джгутикові трипаносоми і лейшманії (переважно тропічні види) спричиняють такі захворювання, як сонна хвороба і лейшманіози. 

Профілактика захворювань людини, які спричиняють паразитичні одноклітинні еукаріоти, включає дотримання правил гігієни, терміч­ну обробку їжі, проведення заходів із переривання життєвого циклу паразита на тій чи іншій його стадії. 

Важливу роль у природі відіграють і одноклітинні водорості, які є одним з основних постачальників органічної речовини та кисню. Це початкова ланка в ланцюгу живлення мешканців водойм, корм для багатьох тварин. 
Людина використовує здатність водоростей очищувати водойми шляхом поглинання розчинених у воді речовин. Водорості збагачують водойми киснем, який виділяють у процесі фотосинтезу. Під дією кисню органічні залишки руйнуються і стічні та забруднені води очищуються. Отже, одноклітинні водорості беруть участь у процесі природного очищення водойм 

Багато видів одноклітинних водоростей поширені в ґрунті й на його поверхні. Вони поліпшують фізичні властивості ґрунту, збагачують його органічними речовинами. Деякі види водоростей виконують функ­цію біологічного індикатора у визначенні токсичності водойм і ґрун­тів унаслідок забруднення гербіцидами чи іншими отрутохімікатами.