Папоротеподі́бні (поліподіофіти) або просто папороті (Filicopsida або Pteridophyta) — група судинних рослин, належить до групи Moniliformopses. Здебільшого це багаторічні (рідше однорічні) трави, інколи дерева із самостійним гаплоїдним та диплоїдним поколіннями з переважанням у циклі розвитку спорофіту[1].
Папороті з'явилися на Землі близько 300 млн років тому, протягом кам'яновугільного періоду (карбону) палеозойської ери. Вони були справжніми гігантами і формували рослинний покрив нашої планети. Папороті утворювали цілі ліси. Зараз деревовидних папоротей на Землі залишилося мало. Сучасні папороті набагато менші за розмірами від тих, котрі існували у попередні геологічні періоди.
Беруть участь у формуванні травянистого покриву. З XIX століття папороті популярні як кімнатні рослини. Представники папоротеподі́бних: орляк, щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія плаваюча, диксонія, марсилія, багатоніжка, маратія, платицеріум, азола, адіантум венерин волос.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Как связано строение цветка с его функцией?
Цветок — это видоизмененный укороченный побег, при для размножения покрытосеменных растений.
Исключительная роль цветка связана с тем, что в нем совмещены все
процессы бесполого и полового размножения, в то время, как у низших и
многих высших растений они разобщены. В обоеполом происходит
огомотрование опыление, оплодотворение, образование семян и плодов.
Особенности строения цветка позволяют осуществлять перечисленные выше
функции с минимальными затратами пластических веществ и энергии, что
подходит к разным территориям, чтобы быстро оклимотизироватся!