Распредели следующие организмы по . обитания и занеси в таблицу: водная среда, наземно-воздушная среда, почвенная среда. верблюд, белка, ёж, сурок, песец, сайгак, перепел, дождевой червь, бабочка, крот, стрекоза, карась, щука, дельфин

Яке біологічне значення цього явища? Які переваги та недоліки має розвиток з повним перетворенням?

Объяснение:

Раціональне використання ресурсів. Так удається уникнути надмірного збільшення густоти популяції, що могло б призвести до виснаження ресурсів, необхідних для існування виду.

Функція розселення. Личинки багатьох тварин, які ведуть малорухомий чи прикріплений б життя (губки, коралові поліпи, двостулкові молюски, ланцетники, вусоногі ракоподібні тощо), здатні активно чи пасивно (з до течій, вітру, інших організмів) розселятися, забезпечуючи поширення виду.

Забезпечення зараження хазяїв. Личинки паразитичних видів потрапляють різними шляхами в організм хазяїна. Так, із їжею в організм людини потрапляють личинки котячого сисуна, ціп’яків, стьожака широкого, трихінели; з водою — печінкового сисуна; через шкіру — анкілостоми тощо. В організмі хазяїна вони мігрують до певних тканин чи органів, де завершується їхній розвиток.

Ресейдегі монастырлық кітаптарда қарлыған туралы ең көне еске алу XI ғасыр, Еуропада кейінірек. Және Мәскеу Берсеневская жағалауы Иван III-ші мемлекет өкімі бойынша егілген егілген егілген егілген өсінділерден басталады. Ресейде егеуқұйрық азық-түлік ретінде монастырларда орналасқан Бақтарда өсіріле бастады. Содан кейін XV ғасырда бұл бұта қала тұрғындарының бақтарына көшті. Мәскеуден бастап, егеуқұйрық Ресейдің орталық бөлігіне, Белоруссияға, Украинаға және Балтық жағалауына көшті.  Батыста қырыққабат орыс немесе Солтүстік жүзім деп аталады. Ол құрамы бойынша нағыз жүзімдікке ұқсас.

Объяснение: