Каким образом поступают вещества необходимые для жизни деятельности клеток если в злне деления и роста нет ни флоэмы ни ксиемы , !

Залежно від виду пентози, що входить до складу нуклеотиду, розрізняють два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнову (ДНК) та рибонуклеїнову (РНК). До складу ДНК входить залишок дезоксирибози, а РНК - рибози.

У молекулах ДНК і РНК містяться залишки таких нітратних основ: аденіну (скорочено позначається літерою А), гуаніну (Г), цитозину (Ц). Крім того, до складу ДНК входить залишок тиміну (Т), а РНК -урацилу (У). Отже, до складу молекул ДНК і РНК входить по чотири типи нуклеотидів, які відрізняються за типом нітратної основи.

Нуклеїновим кислотам, як і білкам, притаманна первинна структура - певна послідовність розташування нуклеотидів, а також складніша вторинна і третинна структури, які формуються завдяки водневим зв'язкам, електростатичним та іншим взаємодіям.

Общие закономерности вирусных инфекций соответствуют наблюдаемым при любом инфекционном процессе. Главная особенность — цитотропизм и облигатный внутриклеточный паразитизм вирусов, что делает их во всех отношениях (метаболически, энергетически и экологически) зависимыми от клетки-хозяина[4]. Как правило, ДНК-вирусы человека реплицируются в ядре клетки, а РНК-вирусы — в цитоплазме. Исключения составляют поксвирусы, ДНК которых реплицируется в цитоплазме, а также ортомиксовирусы и вирус гепатита D, РНК которых реплицируется в ядре клетки.