Нужно, заранее сообщение на тему: значение растений в жизни человека

Растения играют большую роль в жизьни человека.Человек дышыт воздухом и выдыхает угликислы гас а этот воздух производят растения вот чем нам растения!

Микроэволюция может осуществляться быстро, в довольно короткие моменты времени, например в результате мутации.

Мутации чаще носят рецессивный характер и редко полезны для вида. Зато те особи, у которых есть полезный признак, имеют преимущество в выживании перед остальными особями в популяции.

Например, жирафы, шея которых длиннее, могут доставать листья с тех деревьев, что выше. Особи с ярко выраженным признаком или выживают, или вымирают и так осуществляется микроэволюция, образуются новые подвиды и виды.

Таким образом, микроэволюция — это совокупность эволюционных процессов, протекающих в популяциях вида, приводящих к изменениям генофондов этих популяций и образованию новых видов.

Процесс образования из видов новых родов, из родов — новых семейств и так далее называют макроэволюцией.

ЕКОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ

Екосистема (біогеоценоз) – природна одиниця, яка складається з низки живих та неживих компонентів. У результаті їхньої взаємодії створюється стабільна система, у якій постійно відбувається колообіг речовин.

У вітчизняній літературі частіше використовувалися терміни «біоценоз» і «біогеоценоз», у той час як у західних публікаціях загальновизнаними є терміни «угруповання» і «екосистема»

Різноманітність екосистем

• Лісові екосистеми Ліс – це елемент географічного ландшафту, що складається із сукупності деревних, кущових, трав’яних рослин, тварин і мікроорганізмів, що біологічно взаємозв’язані та впливають один на одного, як і на зовнішнє середовище. Існує шість зональних типів лісу: хвойні, змішані, вологі, екваторіальні, тропічні, ліс сухих областей.

• Екосистеми травяних ландшафтів До цих екосистем належать степі луг, пасовища, сінокоси,агробіоценози. Степ займає 6% суходолу і вкритий переважно злаками й багаторічниками. Степ буває субтропічним, саванноподібним різнотрав’ям, чагарниковим, луговим тощо.

• Агробіоценози – поля, штучні пасовища, городи, сади, виноградники, плантації горіха, ягідники, квітники,лісопаркові смуги. Основа агробіоценозу – цештучний фітоценоз, якість якогозалежить від умов середовища,ґрунту, вологи, мікроорганізмів.

• Водні екосистеми Океан – екосистема, взаємопов’язана і взаємообумовлена геофізичними й геохімічними процесами, явище глобального масштабу.

Характеристики екосистеми

Видове розмаїття – сукупність популяцій різних видів

Щільність популяцій – кількість особин, віднесена до одиниці площі, об'єму

Біомаса – загальна кількість органічної речовини (суха маса на одиницю площі, об'єму)

Біологічна продуктивність – швидкість утворення біомаси

Площа чи об'єм, який займає екосистема

Властивості екосистем

Цілісність – у результаті взаємодій організмів між собою та факторами неживої природи виникають потоки енергії та колообіг речовин, які об'єднують їх у єдине ціле

Здатність до самовідтворення

Стійкість

Саморегуляція – підтримка сталості видового складу та чисельності організмів у мінливих умовах середовища.

Порушення взаємозв'язків в екосистемах може призвести до порушення саморегуляції та небажаних наслідків.

Симбіоз – усі форми співіснування різних видів.

Паразитизм – форма співжиття організмів різних видів, із яких один (паразит) живе за рахунок іншого (хазяїна).

Коменсалізм – форма співжиття між двома видами тварин, коли один із них (коменсал) користується якимись перевагами за рахунок іншого (хазяїна), не завдаючи йому шкоди.

Мутуалізм – форма співжиття організмів, при якій кожний із організмів, що живуть разом, приносить іншому певну користь.

Ланцюги живлення

У природі відбувається безперервний колообіг біогенних речовин, необхідних для життя: хімічні речовини добуваються автотрофами з навколишнього середовища й знову до нього потрапляють в основному через гетеротрофів. У процесі еволюції в екологічних системах склались певні ланцюги живлення.

Ланцюг живлення – це послідовність взаємозв'язаних видів, які послідовно добувають органічну речовину та енергію із початкової поживної речовини, кожна попередня ланка є поживною для наступної.

Причин змін екосистеми: