Внутреннее строение насекомых кратко . нужно

Схема внутреннего строения насекомого: 1 — ротовая полость; 2 — слюнные железы; 3 — пищевод; 4 — зоб; 5 — мышечный желудок; 6 — средняя кишка; 7 — тонкая кишка; 8 — прямая кишка; 9 — мальпигиевы сосуды; 10 — головной мозг; 11 — подглоточный ганглий; 12 — брюшная нервная цепочка; 13 — спинной сосуд; 14 — аорта; 15 — яичники; 16 — яйцеводы; 17 — семяприёмник; 18 — придаточные железы; 19 — крыловые мышцы средне- и заднегруди.

Имеют в переднюю кишку, слюнные железы, жировое тело, Среднюю кишку, яичники "если это самка",мальпигиевые сосуды, Заднюю кишку и нервные узлы это внутреннее строение

Відповідь: Філофора (Phyllophora) — рід червоних водоростей. Шаровище пластинчасте, до 50 см заввишки, просте або розгалужене. Пластини лінічної, клиноподібної або овальної форми, часто із серединним ребром, їхні краї рівні, зубчасті або хвилясті, інколи утворюють нові пластини. Спід пластин клиноподібний. Стебло просте або розгалужене, циліндричне або стиснуте, з дископодібною підошвою. Види одно- або багаторічні. Росте на піску, мулі або кам'янистому ґрунті в літоралі та субліторалі холодних морів та океанів обох півкуль. Деякі види вживаються в їжу та використовуються для видобування йоду та агару.

Пояснення:

З кліматичних факторів головну роль відіграє температура. Наземні тварини з непостійною температурою тіла (холоднокровні) потребують теплого або гарячого клімату з достатньою вологістю, а тому найчастіше вони зустрічаються у тропіках і субтропіках. Низькі температури краще витримують тварини з постійною температурою тіла (теплокровні).

Чемпіоном витривалості до низьких температур слід визнати антарктичних пінгвінів, зокрема імператорських. Вони не лише добре переносять страшенну холоднечу і сніжні бурани антарктичної зими, а ще й розмножуються у цей період і при цьому нікуди не ховаються, гнізд не влаштовують. Витримувати жорстокий холод Антарктики їм допомагає щільне й густе оперення та підшкірний шар жиру.

Обов'язкове для всіх птахів линяння у них також має пристосований характер: старі пера випадають тільки після того, як виростають нові. Пташенята імператорських пінгвінів вкриті густим пухом, з'являються вони навесні, за літо мужніють настільки, Що вже можуть витримати сувору і довгу зиму. Пінгвінам допомагає захищатися від сильного вітру та морозу й те, що вони часто скупчуються у так звані черепахи, які нагадують собою коло у декілька метрів діаметром. Таке коло повільно і безперервно рухається навколо центру і проти вітру, що сприяє збереженню температури тіла і меншій втраті ваги (одинокі птахи втрачають щоденно понад 200 г, а у "черепасі" - лише 100 г).

З морських ссавців найнижчі температури доводиться витримувати антарктичним тюленям: морські води в Південній півкулі холодніші, ніж в Північній на тих самих широтах. Зокрема тюлені Уеддела навіть взимку тримаються" антарктичного континенту і сусідніх островів.

Пристосуватись до низьких антарктичних температур дає можливість товстий підшкірний шар жиру до 7 см завтовшки у дорослих особин (загальною масою до 30% ваги тіла). Взимку на поверхню льоду вони майже не4 виходять через сильні вітри і низьку температуру, а плавають біля льодової кромки, дихаючи через отвори-продушини, які самі роблять і постійно їх відновлюють. Так само поводяться взимку і нерпи, які в найлютіші морози перебувають у воді.