Напишите сообщение об 1 любой водоросли заранее !

Бурі водорості. До відділу належать переважно морські багатоклітинні водорості, їх налічують близько 15 000 ви­дів. Ці водорості запасають особливу речовину — ламінарин. 
Слань бурих водоростей забарвлена у жовто-бурий ко­лір — в їхніх клітинах, окрім хлорофілу, є коричневі та жовті пігменти. За розмірами во­ни сягають від кількох сантиметрів до десятків метрів (ма­кроцистіс має довжину 60 м). Ламінарія, або морська капуста, — одна з найвідоміших бурих водоростей переважно холодних морів Світового океану. Вона має ризоїдальну частину слані, якою кріпиться до поверхні дна, видовжений «стов­бурець» і листоподібну частину пластинчастої форми. Розмножується ламінарія нестатево за до джгутикових зооспор і статевим за до гамет. Для ламінарії характерне чергування статевого та нестатевого поколінь у життєвому циклі, з чіткою перевагою нестатевого покоління (спорофіту; від гр. спора та фітон — рослина), тобто рослин, що утворюють органи спороношення. Саргасум — рід бурих водоростей, різні види яких або зростають на дні мілководь морів, або пасивно плавають біля поверхні води, утворюючи великі скупчення (Саргасове море на південь від Бермудських островів). У Чорному морі зростає бура водорість цистозіра. 

Людина одомашнили комах для своєї вигоди. Медоносні бджоли виробляють віск, мед, прополіс, маточне молочко і апілак. На основі цих «дарів» люди розвинули бджільництво. Одомашнений тутовий шовкопряд постачає нас шовковою ниткою. Також цінну продукцію дають – лакові червці (їх воскоподібна речовина використовується в електро- і радіотехніці), гусениці дубового коконопряда (з його шовкової нитки виготовляють тканину чесуча), кармінні червеці (продукують червону фарбу – кармін), жуки-наривники (виділяють кантаридин, з якого виготовляють наривний пластир). Багато комах-запилювачів підвищують врожаї ягід, насіння, плодів культурних рослин – овочевих, квіткових, плодово-ягідних, кормових. Хижаки і паразити допомагають знищити шкідників сільського господарства.

Объяснение:

   Женский гаметофит у всех голосеменных развивается полностью внутри мегаспорангия и не выходит даже частично наружу, т. е. не соприкасается непосредственно с воздушной средой. Доступ к женскому гаметофиту осуществляется только через микропиле. Таким образом внутри семязачатка создаются наиболее благоприятные условия защиты женского гаметофита от высыхания.

 Редуцированные мужские гаметофиты голосеменных достигают своего полного развития на мегаспорангии, паразитируя на нем. В этом отношении они резко отличаются от мужских гаметофитов всех разноспоровых бессеменных растений. Мужские гаметофиты голосеменных уже полностью лишены антеридиев. С другой стороны, для них характерно наличие так называемых клеток-ножек, или дислокаторов, являющихся сестринскими клетками мужских гамет. Дислокаторы представляют собой, как предполагают, стерильные сперматогенные клетки. Их разрушение ведет к освобождению мужских гамет при прорастании гаметофитов.