Какую роль играет листопад в выделении у растений?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Усім відоме значення слова «пароль»? За паролем визначають своїх» та «чужих». На нашому уроці «свої» повинні назвати одну з ознак тварин. Будьте уважними, бо інакше ми не зможемо рухатися вперед у засвоєнні нових знань про поведінку тварин. (учні по черзі називають ознаку тварин і пояснюють яке вона має відношення до поведінки)н-д:молочні залози, ікла, довгі кігті, різці, павутинні залози, пахучі залози.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Територіальна поведінка пов’язана з поділом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини і вигризання на корі дерев або у більшості випадків, поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мітять дерева сечею, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.

Територіальна поведінка розвинулася як б запобігання серйозним зіткненням між представниками одного і того ж виду.Багато видів тварин захищають свій притулок і джерела їжі від конкурентів. Зазвичай, щоб відігнати чужака, досить прийняти загрозливу позу, тому бійки між тваринами відбуваються нечасто. Так з'являються складні і дуже красиві ритуальні поєдинки.

Боротьба за територію.

На початку періоду розмноження плазуни починають агресивно охороняти свою територію. У них розвинулися різні форми поведінки, що служать для залякування можливих конкурентів і самооборони. Так, австралійська плащоносна ящірка виганяє суперників, розкриваючи великий комір на шиї, утворений складками шкіри, які в спокійному стані тісно прилягають до тіла. Крім того, вона широко роззявляє пащу, демонструючи страхітливу яскраво-червону глотку. Північний червононосий аноліс також оберігає свої володіння і часто в шлюбний період збільшує їх у двадцять разів. Вороги біжать врозтіч, побачивши його роздутий великий шийний мішок та блакитні й червоні плями, що з’являються на шкірі.

Метаболизм, или обмен веществ — набор химических реакций, которые возникают в живом организме для поддержания жизни. Три основных цели метаболизма: преобразование пищи в энергию для запуска клеточных процессов; превращение пищи/топлива в строительные блоки для белков, липидов, нуклеиновых кислот, и некоторых углеводов; и устранения азотистых отходов. Эти процессы позволяют организмам расти и размножаться, сохранять свои структуры и отвечать на воздействия окружающей среды.

Метаболизм обычно делят на 2 стадии: катаболизм и анаболизм. В ходе катаболизма сложные органические вещества деградируют до более обычно выделяя энергию. А в процессах анаболизма — из более синтезируются более сложные вещества и это сопровождается затратами энергии.

Химических реакций обмена веществ называют метаболическими путями. В них, при участии ферментов, одни биологически значимые молекулы последовательно превращаются в другие.

Ферменты играют важную роль в метаболических процессах, потому что:

действуют как биологические катализаторы и снижают энергию активации химической реакции;

позволяют регулировать метаболические пути в ответ на изменения среды клетки или сигналы от других клеток.

Особенности метаболизма влияют на то, будет ли пригодна определённая молекула для использования организмом в качестве источника энергии. Так, например, некоторые прокариоты используют сероводород в качестве источника энергии, однако этот газ ядовит для животных. Скорость обмена веществ также влияет на количество пищи, необходимой для организма.