При скрещивании красноплодной земляники с бесплодной земляникой все растения получились с розовыми . составьте схему скрешивания определите фенотипы растерий полученный от скрешивания розвоплодных растений между собой решите .. 50 руб на счёт закину кто решит обещаю . и вы номер тоже скиньте .

Как-то так ……… :-)………

Середовища існування тварин бувають :

Наземно-повітряне, водне, грунтове та у живому організмі (паразитизм).

Водне середовище Внаслідок високої густини води на тіло, що в ній рухається, діє велика сила опору. Полегшує рух водних тварин, зменшуючи опір середовища, обтічна форма тіла і слиз, який виділяють їх покриви. До пересування у воді пристосовані і подібні до лопастей кінцівки багатьох видів водних тварин.

У тварин, що перемішуються в товщі води, густина тіла внаслідок накопичень жиру, наявності міхура, наповненого газами, наближена до густини води. Силу тяжіння, яка діє на них, урівноважує виштовхуюча сила: вода є своєрідною подушкою, що «підпирає» тіла цих тварин.

Наземно-повітряне середовище. Сама назва цього сере­довища свідчить про його неоднорідність. Серед його мешканців є такі, що пристосовані лише до наземного переміщення — вони плазують, бігають, стрибають, лазять, обпираючись на земну поверхню або на рос­лини . Інші тварини можуть пересуватися і в повітрі — літати.

Середовище грунтове. Коливання темпера­тури в ґрунті невеликі, у ньому достатньо органічних речовин (коріння рослин, інші організми), проміжки між його частинками заповнені во­логою і повітрям. Проте вміст кисню в ньому значно менший, ніж у наземно-повітряному середовищі, а вуглекислого газу набагато біль­ше. Ґрунт дуже щільний, і пересуватися в ньому складно. Тому в цьому середовищі переважають одноклітинні і дрібні багатоклітинні тварини, у яких газообмін відбувається через усю поверхню тіла. Видів тварин, що дихають легенями, у ґрунті мало (кроти, польові миші).

У кротів кінцівки пристосовані для риття ходів і нірок, а дощовий черв'як просто «проїдає» ходи в ґрунті.

Паразитизм/Середовище в організмі. Паразитизм - один з типів співіснування організмів. Явище, при якому два та більше організму, не пов'язаних між собою філогенетично, генетично різнорідних - співіснують протягом тривалого часу і при цьому перебувають в антагоністичних відносинах.

Пристосування тварин до прийому їжі/харчування

У вивченні харчових зав'язків розрізняють еврифагію — харчування різноманітною їжею (рослинною й тваринною), стенофагію — харчування однорідною їжею, монофагію — харчування одним видом їжі, поліфагію — харчування різноманітною їжею (всеїдність), зоофагію й фітофагію.

Для решения этой генетической задачки нужно твёрдо помнить два правила:

любой признак кодируется парой генов

чтобы проявился доминантный признак, достаточно одного гена; чтобы появился рецессивный — нужно оба.

Итак:

Обозначим

А — доминантный признак «зеленая окраска плода»

а — рецессивный признак «полосатая окраска плода».

Так как полосатая окраска — рецессивный признак, то для её проявления в генотипе должно быть оба гена. Следовательно, генотип сорта с полосатым плодом кодируется как аа.

Зеленая окраска — доминантный признак. Для нее достаточно появления только одного такого гена в паре. Следовательно, генотип сорта с зелёной окраской плода может быть как Аа, так и АА.

Нам известно, что при скрещивании сортов в первом поколении все плоды получились зелёными. Это означает, что не один гибрид не получил рецессивный ген от обоих родителей, т. е. у второго родителя рецессивных генов не было. Следовательно, генотип сорта с зелёной окраской мог быть только АА.

Получаем: у всех гибридов первого поколения был генотип Аа, что соответствует зелёной окраске плода.

Для получения второго поколения скрещивались плоды именно этого генотипа

Аа х Аа

При скрещивании растений с таким генотипом мы получим следующие варианты:

АА — арбуз с зелёным плодом (гомозиготное)

Аа — арбуз с зелёным плодом (гетерозиготное)

аА — арзбуз с зелёным плодом (гетерозиготное)

аа — арзуз с полосатым плодом (гомозиготное).

Соотношение разных генотипов во втором поколении может быть описано формулой 1 : 2 : 1.

Зная это соотношение, легко вычислить, что из 172 гибридов второго поколения, зеленоплодными будут:

172 : 4 х 3 = 129 растений, причём гомозиготными 172 : 4 х 1 = 43 растения, а гетерзиготными 129 — 43 = 86 растений;

полосатыми будут 172 — 129 = 43 растения