Хитиновый покров отсутствует у: 1)таежного клеща 2)рыжего таракана 3)осьминога 4)рака-отшельника

Осьминога наверно я надеюсь так

У осьминога отсутствует, т.к он относится к брюхоногим моллюскам

періодичні зміни умов середовища.

зміни, що повторюються в навколишньому середовищі з дня надень, з року в рік через певні проміжки часу (періоди), називають періодичними. у природі нашої країни протягом року змінюються кількість надходження сонячного світла і тепла, температура повітря, опади. змінюються відповідно пори (сезони) року — весна, літо, осінь, зима. такі зміни називаються сезонними.

щодоби відбувається зміна дня і ночі. такі зміни називаються добовими.

як ви вже знаєте, сезонні зміни зумовлені рухом землі навколо сонця, а добові — навколо своєї осі.

періодичні зміни умов середовища пов'язані з рухом нашої планети навколо сонця та навколо своєї осі.

пристосування рослин до періодичних змін умов середовища. коли змінюються день і ніч, то відповідно змінюються освітлення, температура і вологість повітря.

пристосування рослин до зміни пір року вам добре відомі.

взимку рослини перебувають у стані спокою. їхні корені не поглинають воду, по стеблу не рухаються речовини. навесні, коли земна поверхня починає більше отримувати від сонця світла і тепла, змінюються умови середовища — волога, що еу ґрунті, стає доступною кореням рослин. рослини починають швидко рости і розвиватись. улітку вологи, світла і тепла вистачає, щоб продовжували ріст і розвиток рослин. восени світловий день коротшає, ночі довшають, температура повітря знижується. вода не може надійти у корені. за таких умов ріст і розвиток рослин уповільнюються, у багатьох із них опадає листя. це біологічне явище називають листопадом (мал. 143).

листопад — дуже важливе пристосування рослин до умов зими. якби листяні дерева нашої місцевості не скидали на зиму листя, вони загинули б, тому що листя продовжувало б випаровувати воду, в той час як її надходження з мерзлого ґрунту припинилося. ялина і сосна легко переносять узимку тимчасову нестачу води. хвоя випаровує її набагато менше, ніж листки листяних дерев.

рослини пристосувалися до або збільшення світлового дня, зниження або підвищення температури повітря і ґрунту, кількості вологи та ін.

пристосування тварин до періодичних змін умов середовища. під впливом чинників неживої природи відбуваються періодичні зміни і в житті тварин. одні з них пристосувалися до активного життя вдень, інші — вночі. наприклад, горобці, ластівки — денні птахи, а сови, пугачі — нічні.

сови полюють уночі, тому в них дуже гострий зір і прекрасний слух. великі і опуклі очі сови вловлюють найслабше світло. саме тому вони добре бачать не тільки в сутінках, а й у темряві.

кажани також нічні тварини. але на відміну від сов — вони орієнтуються в темряві за власних звукових сигналів. це є пристосування кажанів до нічного способу життя.

метелики павичеве око і білан капустяний активні вдень, а бражник березковидний — уночі (мал. 144). денні метелики мають яскраве забарвлення та добре розвинений зір, а в нічних забарвлення невиразне і розвинений нюх.

пристосуваннями тварин до добових змін умов

середовища є різна активність у світлу й темну пору.

Особенностей растительности в городе "долгопрудный" является то, что она лежит на слиянии зоны леса и лесостепи. это зеленый регион – около 40% территории покрыто лесом. верхневолжская возвышенность (север области) и можайский, лотошинский, шаховский районы (запад области) – место произрастания среднетаежного хвойного леса, ельников в большинстве. мещерский лес состоит из таежного соснового массива, ольховых рощ в топких низинах. в центре и на востоке области – южнотаежные хвойные-широколиственные леса (ели, сосны, березы, осины). царица подлеска – лещина. юг области во власти широколиственного леса (дуб, липа, клен остролистный, вяз). растения аборигены уступают место приезжим, новым. много представителей в красной книге россии.