Без какого газа, поступающего из окр. среды , в этом органоиде отсутствует заключительный этап энергетического обмена

Выделяют 3 этапа. 1 -подготовительный ,2-безкислородный и 3- кислородный.Соответсвенно без кислорода

Можна виділити декоративно-квітучі, декоративно-листяні, ампельні і сукулентні види.

До групи декоративно-квіткових кімнатних рослин належать сотні різних видів, що відрізняються яскравими квітками і тривалим періодом цвітіння. Квітки у них можуть бути великими і одинокими, або навпаки, дрібними і численними.

Декоративно-листяні види відрізняються своєрідною формою або забарвленням листя. Тому вони декоративні протягом усього року. Багато видів цієї групи до того ж красиво цвітуть. Дуже популярні в озелененні всілякі види і форми бегоній, антуріумів, колеусів, монстер, пальм, фікусів.

Ампельні рослини застосовуються для посадки у підвісних горщиках і вазах. Серед видів ампельних багато сланких і кучерявих рослин, здатних утворити на стіні витончену зелену композицію. З цією метою часто використовують традесканції, плющі, гойю (восковий плющ), аспарагуси, церопегія, сциндапсуси, дрібнолисті і кучеряві види фікусів тощо.

Багатьох любителів приваблюють різноманітні види сукулентів. Невибагливі і незвичайні за зовнішнім виглядом, вони прикрашають приміщення. З різноманітних кактусів, молочаїв, агав, алое, хавортій, теплолюбних видів очитків можна скласти цікаві композиції. Сукуленти добре переносять сухість повітря і пересихання ґрунту в зимовий період. Тому в приміщеннях з водяним і паровим опаленням вони, мабуть, почувають себе краще за інших кімнатних рослин.

Объяснение:

Первым человеком, увидевшим клетки, был английский учёный Роберт Гук (известный нам благодаря закону Гука) . В 1663 году, пытаясь понять, почему пробковое дерево так хорошо плавает, Гук стал рассматривать тонкие срезы пробки с усовершенствованного им микроскопа. Он обнаружил, что пробка разделена на множество крошечных ячеек, напомнивших ему монастырские кельи, и он назвал эти ячейки клетками (по-английски cell означает «келья, ячейка, клетка») . В 1674 году голландский мастер Антоний ван Левенгук (Anton van Leeuwenhoek, 1632—1723) с микроскопа впервые увидел в капле воды «зверьков» — движущиеся живые организмы. Таким образом, уже к началу XVIII века учёные знали, что под большим увеличением растения имеют ячеистое строение, и видели некоторые организмы, которые позже получили название одноклеточных. Однако клеточная теория строения организмов сформировалась лишь к середине XIX века, после того как появились более мощные микроскопы и были разработаны методы фиксации и окраски клеток. Одним из её основоположников был Рудольф Вирхов, однако в его идеях присутствовал ряд ошибок: так, он предполагал, что клетки слабо связаны друг с другом и существуют каждая «сама по себе» . Лишь позднее удалось доказать целостность клеточной системы.