Вфрагменте днк нуклеотиды расположены в такой последовательности: а г т а ц ц г а т ц ц г ц г а т т т а ц г а а т постройте схему двухцепочного днк .какова длина в нанометрах этого фрагмента.какова масса двухцепочного фрагмента.

Т Ц А Т Г Г Ц Т А Г Г Ц Г Т А А А Т Г

1. Порівняльна характеристика папоротеподібних і голонасінних

ВІДМІННІ ОЗНАКИ ВІДДІЛ

1) ПАПОРОТЕПОДІБНІ

2) ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ

Кількість видів:

1) 120

2) Близько 800

Філогенез:

1) Предки – риніофіти

2) Предки – давні різноспорові папоротеподібні

Травянисті форми:

1) Є

2) Відсутні

Розміри тіла:

1) Від кількох мм до 20 м у висоту

2) Висота до 150 м

Камбій у стеблі:

1) Відсутній

2) Є

Листки:

1) Різних типів, або великі, перисторозсічені                                                 2) Великі цілісні або розсічені, голчасті або лускоподібні

Корені:

1) Додаткові

2) Головний і бічні, додаткові корені зустрічаються рідко

Гаметофіти:

1) Двостатеві

2) Одностатеві: жіночий гаметофіт (мегагаметофіт) – ендосперм з архегоніями, чоловічий гамето¬фіт (мікрогаметофіт) – пилкове зерно

Гаметофіти:

1) Самостійні, пристосовані до життя у вологих умовах

2) Повністю втратили самостійність, утворюються на спорофіті і живуть на ньому

Запліднення:

1) Пов’язане з водою

2) Не пов’язане з водою

Насінні зачатки:

1) Відсутні

2) Є (являють собою нуцелус-мегаспорангій, оточений покривом – інтегументом)

Розмноження:

1) Спорами

2) Насінням

2..У чому перевага голонасінних над іншими рослинами?

Голонасінні мають насінину, яка лежить на лусочках відкрито і захищена лише насінною шкіркою. На сьогодні голонасінних налічується понад 700 видів. Поява насіння, різноманітність життєвих форм (дерева, кущі), наявність продихів до­зволяють суттєво зменшити випаровування. Стовбури хвойних висотою звичайно 40–70 м, але можуть сягати 100 м і більше (наприклад, у мамонтового дерева); потовщення стовбура відбувається за рахунок розростання деревини (діяльності камбію), основна частина клітин якої мертва. Такий стовбур краще протистоїть вітрам. У корі на деревині хвойних багато смоляних ходів (канальців), заповнених живицею. При ушкодженні стовбура на його поверхні з’являються краплі густої клейкої живиці, яка затягує рану.

СТРОЕНИЕ КРОВЕНОСНОЙ СИСТЕМЫ ЖИВОТНЫХ

Главная ЕНТ Биология 6 класс Строение кровеносной системы животных

КОНСПЕКТ

ДОЖДЕВОЙ ЧЕРВЬ

Каждый членик тела имеет свою кровеносную систему, которая образована спинным и брюшным кровеносным сосудом. От них отходят мелкие кровеносные сосуды. Движение крови происходит благодаря сокращению и расслаблению стенок кольцевых сосудов. Кровь движется по сосудам и с полостной жидкостью не смешивается. Такую кровеносную систему называют замкнутой.

УЛИТКИ, РАКИ, ПАУКИ И НАСЕКОМЫЕ

Кровеносная система незамкнутая. Кровь выталкивается из сосудов, омывает все внутренние органы и смешивается с полостной жидкостью, затем вновь собирается в сосуды и поступает в сердце.

РЫБЫ

Сердце двух камерное, кровь артериальная и венозная. У рыб один замкнутый круг кровообращения.

ЗЕМНОВОДНЫЕ

Сердце состоит из желудочка и двух предсердий. Кровь собирается в вены и поступает в правое предсердие. При сокращении предсердий кровь выталкивается в желудочек, здесь кровь смешивается и поступает ко всем органам. Два круга кровообращения.

ПРЕСМЫКАЮЩИЕСЯ

Сердце трех камерное, в желудочке появляется неполная перегородка. В связи с этим у животных происходит замедление обмена веществ, температура тела непостоянная. В зимнее время впадают в спячку, поэтому их называют холоднокровными животными.

ПТИЦЫ

Сердце у птиц четырехкамерное. Левая половина содержит артериальную кровь, правая – венозную. Два круга кровообращения птиц, полностью изолированные друг от друга, в результате чего кровь не смешивается. У птиц весьма энергичный обмен веществ, температура тела постоянная и высокая.

МЛЕКОПИТАЮЩИЕ

Сердце четырехкамерное. Желудочек имеет полную перегородку, которая делит сердце на четыре камеры, поэтому их кровь не смешивается. Обмен веществ происходит интенсивнее, температура тела постоянная. Их называют теплокровными животными.