Схематично зарисовать эпс, kg, митохондрии, подписать строение.

Митохондрии подписаны цифрой 8, КГ 6, ЭПС 2(гладкая), 3(гранулярная)
Митохондрии образованы двумя мембранами(внешней и внутренней), внутренние образуют многочисленные складки—кристы. Внутреннее содержимое митохондрий—матрикс(содержит кольцевые ДНК, РНК, свободные рибосомы, различные ферменты, белки. Функции:клеточное дыхание
КГ представляет собой совокупность цистерн, пузырьков, пластинок, трубочек и мешочков. В нем происходит синтез и транспорт различных веществ, создание мембран. Концы цистерна у КГ расширены, от них отпочковываются транспортные пузыри, содержащие в себе различные ферменты, продукты метаболизма, гормоны и др. Наиболее плоские цистерны обращены к ЭПС и называются цис-полюсом, противоположную транс-полюсом
ЭПС представлена гранулярной(на ней прикреплены рибосомы) и гладкой(без рибосом). Они образуют единую структуру. ЭПС—одномембранный органоид, образует собой множество инвагинаций ("ямок") и складок, выглядит как множество плоских и округлых цистерн, трубочек. Функции: синтез белка(агранулярная), углеводов и липидов(гладкая)

4.

Экосистема степи  

Растут растения (травы, кустарники) продуценты.

Обитают консументы : насекомые (жуки, бабочки), грызуны (суслики, сурки, мыши), копытные представители (сайгаки), птицы(степные жаворонки, перепёлки) - это травоядные. Хищники (волк, лисица,) пернатые хищники, которые  питаются  травоядными. По своему составу эта экосистема беднее, чем экосистема леса.

Экосистема смешанного леса  

Растут деревья(хвойные, лиственные), травы, кустарники-продуценты. Растительность многообразна.

Обитают консументы : насекомые( жуки, пауки, комары, клещи), грызуны (зайцы, белки, мыши), копытные представители (олени, лоси, кабан), птицы (сова, дятел) –это травоядные. Хищники ( волки, лисы, рыси, тигры) питаются травоядными. К организмам-разрушителям относятся грибы, бактерии и черви.

Объяснение:

Запропоновані Арістотелем класифікації тварин, а Теофрастом – рослин – і сьогодні вражають своєю стрункою побудовою.

Теофраст, зокрема, виділяє такі екологічні групи рослин:
1) морські водні;
2) морські прибережні;
3) глибоких прісних вод;
4) прибережних мілководь озер;
5) вологих берегів потоків;
6) боліт.

Теофраст вивчав також вплив середовища на поширення і вибіркову здатність дерев. Арістотелеву класифікацію тварин застосував Пліній Старший, розподіливши усіх тварин на такі види: водні, земні та літаючі. Кожна із названих груп поділялася на дрібніші підрозділи з використанням екологічних характеристик.
Із натуралістичних досліджень Середньовіччя варто виділити дослідження німецького філософа Альберта Великого (1193-1280) щодо впливу умов місцезростання дерев на якість деревини. Права громадянства здобувають натуралістичн з життя тварин. Швейцарський природознавець Конрад Геснер гав життя тварин і видав п'ятитомну "Енциклопедію тварин". Відомості про поведінку та б життя тварин, якими супроводився опис їх будови, у той час називали "історією" життя тварин.
Валеріус Кордус (1515-1544) був першим з ботаніків, який спробував пов'язати поширюваність чи розселення рослин із мінеральним складом ґрунту. Початок опису флори зроблено у праці польського ботаніка і мандрівника М. Бойма (1614-1659) "Флора Китаю", яка з'явилася в 1656 р.
Багато натуралістичних подорожей було організовано у XXVII ст. в Росії. Особливо варто нагадати подорожі П.С. Палласа (1741-1811), який приділив чимало уваги вивченню таврійських степів і Криму. П.С. Паллас друкує свою знамениту "Зоогеографію", в якій подає детальний опис життя 151 виду ссавців та 425 видів птахів, а також таких біологічних явищ, як міграція, сплячки, взаємозв'язок споріднених видів.
У цей період особливо багато уваги приділялось біогеографічним дослідженням рослинного та тваринного світу (праці О. Гумбольдта (1807), А. Декандоля (1855), К.Ф. Рульє (1814-1858)). Ці роботи здійснюються і сьогодні, особливо коли йдеться про охорону видів чи пошук генетико-селекційного матеріалу.
Успіхам селекціонерів, які займаються зерновими культурами, наше сільське господарство значною мірою завдячує М.І. Вавілову. Його експедиції дали можливість зібрати різновиди пшениць з усіх континентів світу. Експедиція на Буковину в 1940 р