Укажіть куди виділяються секрети залоз внутрішньої секреції​

ответ:

объяснение:

животный мир крыма небогат, но своеобразен – имеется ряд эндемичных животных, то есть таких, которые встречаются только здесь (крымский олень, крымская косуля, крымская горная лисица и на полуострове выделяются пять ландшафтных групп животных: степная, лесостепная, горно-лесная, нагорная и южнобережная. характерные представители степных млекопитающих – белозубка белобрюхая, малый суслик, большой тушканчик, хомяк, хомячок, мышовка степная, полевка общественная, слепушонка, заяц, хорь степной, степная лисица. из птиц: жаворонки, щурки, сизоворонки, дрофы, журавли, стрепеты, степные луни и степные орлы. из пресмыкающихся здесь водятся: степная гадюка (весьма редка), четырехполосый полоз, прыткая ящерица и некоторые другие. лесостепная фауна предгорья носит смешанный характер; она состоит из представителей степной фауны (суслик, хомяк, хомячок, слепушонка, хорь степной) и горно-лесной (каменная куница, барсук, белка-телеутка).

типичные представители горно-лесной фауны – крымский олень, косуля, горный баран – муфлон, каменная куница, барсук, горная лисица, белка-телеутка, летучие мыши и кутора. из птиц в горных лесах гнездятся пеночка-желтобровка, зяблик, черная синица, сойка, дятел, дрозд, горная овсянка, вальдшнеп. пресмыкающиеся представлены медянкой, желтобрюхим полозом, скальной ящерицей и некоторыми другими. на яйлинские нагорья заходят олени, горные бараны, косули, гнездятся полевой жаворонок, перепел, серая куропатка. встречаются белоголовый сип и орел-стервятник. на южном берегу из млекопитающих обитают ежи, землеройки, летучие мыши, иногда сюда заходят косули и олени. из птиц характерны: черные дрозды, зяблики, горные овсянки, белобрюхие стрижи, городские ласточки. пресмыкающиеся представлены леопардовым полозом, желто-пузиком, крымским гекконом и другими. в реках, прудах и водохранилищах крыма водятся карп, карась, форель, чудской сиг, голец, судак, окунь, бычок-подкаменщик и другие. на побережье крыма много чаек. в прибрежных водах зимуют водоплавающие птицы.

У середині XVII ст. в українських землях народний гнів вибухнув з такою силою, що кардинально змінив не лише хід національної історії, а й суттєво вплинув на геополітичний чинник всієї Європи. Ця подія була глибоко закономірною, а не випадковим явищем: спрацював цілий набір факторів, які зробили широкомасштабний народний виступ можливим і необхідним.

У цей час надзвичайно ускладнилася соціально-економічна ситуація в українських землях. Після виснажливої для Західної Європи 30-літньої війни саме Річ Посполита стає одним з важливих експортерів хліба. Основний польський порт Гданськ від 1583 до 1648 рр. у 2,5 рази збільшив відвантаження зерна. Орієнтація на внутрішній та зовнішній ринок, а не на задоволення власних потреб суттєво вплинули на структуру поміщицьких господарів. В основі цієї трансформації лежали два взаємопов’язані процеси – зміцнення феодальної власності та посилення кріпацтва.

Польські та колонізовані українські феодали, намагаючись максимально збільшити свої прибутки, йшли шляхом посилення експлуатації селянства. Саме тому помітно зростає панщина, особливо в районах сполучених із зовнішнім ринком (Східна Галичина і Волинь − 5-6 днів на тиждень). Водночас невпинно зростали натуральні та грошові податки. Влада пана над селянами була безмежна.