Енергія у рослин накопичуеться чи звільнюется

Перетворюється 
правильна відповідь

Людину Дарвін вважав закономірним результатом еволюції приматів, підтверджуючи

походження людини від мавпи. Вчений стверджував наявність вимерлих перехідних форм

від мавпи до людини.класичною теорією Дарвіна та новими відомостями про характер

спадковості.

Основними факторами еволюції Чарльз Дарвін вважав спадкову мінливість, боротьбу за

існування та природний добір.

Досліджуючи різні види мінливості, Дарвін поділив це явище на визначену (неспадкову)

та невизначену (спадкову) мінливість. Прояви неспадкової мінливості виникають під дією пев-

ного фактора середовища і зникають з припиненням дії цього фактора. Прояви ж спадкової

мінливості індивідуальні і передаються наступним поколінням. Саме останню Дарвін вважав

джерелом еволюційних змін. Однак. на думку Дарвіна, самі спадкові зміни не мають здатності

пристосовувати організми до умов середовища. Такі пристосування виникають лише під дією

на організми боротьби за існування та природного добору.

Объяснение:Теория Чарльза Дарвина.

Женские органы размножения и их отношения к другим составным частям организма показаны на рисунке. Парные гонады — яичники находятся в тазовой части брюшной полости. Каждый яичник лежит рядом с воронкообразным отверстием соответствующей маточной трубы. Вокруг этого отверстия у женщины имеются характерные бахромчатые отростки сильно васкуляризованной ткани, называемые fimbriae. Общий вид системы мужских органов размножения показан на рисунке. Семенники не лежат в брюшной полости, как яичники, а подвешены в мешочке, называемом мошонкой (scrotum). Половые клетки образующиеся в семенниках, должны пройти чрезвычайно длинную и сложную систему протоков, прежде чем достигнут внешней среды. Из извилистых семенных трубочек (tubuli seminiferi), где образуются сперматозоиды (спермин), они проходят через короткие прямые трубочки (tubuli recti) в неправильную сеть тонких анастомозирующих протоков (rete testis). Из них спермин собираются в семявыводящие канальцы (ductuli efferentes), а затем проходят через большой извилистый проток придатка семенника — эпидидимис (epididymis) в семяпровод (ductus deferens). У дистального конца семяпровода имеется железистое расширение — семенной пузырек. Как показывает название, раньше предполагали, что семенные пузырьки служат резервуарами, где сперматозоиды сохраняются до эякуляции.